Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/6075/18
Провадження №2/552/104/19
іменем україни
15 січня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Самсонової О.А.
при секретарі - Горошко О.О.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В позовній заяві зазначав, що подружнє життя не склалося, тому вони з дружиною проживають окремо. На примирення він не згоден. Тому просив суд шлюб розірвати.
В день розгляду справи позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив розглянути справу за його відсутності у підготовчому судовому засіданні. Крім того, зазначив, що позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 також надала суду заяву, у якій просила справу розглянути в підготовчому судовому засіданні за її відсутності. В заяві зазначила, що позов визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін у підготовчому судовому засіданні.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 23 серпня 2000 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на час розгляду справи є повнолітньою.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позивач в позовній заяві просить шлюб розірвати, зазначає, що на примирення не згоден.
На час розгляду справи він позов підтримує та просить задовольнити. Шлюб просить розірвати.
Відповідач на розірвання шлюбу згодна, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Таким чином судом встановлено відсутність вільної згоди сторін перебувати в шлюбі один з одним.
Зважаючи на вказану позицію сторін, суд вважає, що надання подружжю терміну на примирення носило б формальний характер та лише призвело б до затягування розгляду справи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі. Тому збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.
Позов необхідно задовольнити в повному обсязі, шлюб необхідно розірвати.
Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач, яка у шлюбі змінювала прізвище, просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст. 11О, 112 СК України, ст.ст. 259, 263-265, суд, -
позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 23 серпня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради, актовий запис №832, між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючим: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) розірвати.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу:
його - ОСОБА_1;
її - ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий О.А.Самсонова
15.01.2019