Дата документу 15.01.2019
ЄУ № 420/2091/18
Провадження №2/420/189/19
про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2019 року смт. Новопсков
Луганська область
Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на малолітню дитину,
Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просить припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 100 грн. щомісячно до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 на його користь на утримання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цивільному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, від якого залежать не тільки дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження, а й позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права відповідач має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, серед іншого, просить припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього ОСОБА_4, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 273 ЦПК України, за змістом якої правом на звернення до суду з вимогами змінити розмір, строк або звільнити від періодичних платежів у разі, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, наділені сторони, якими згідно ч.1 ст.48 ЦПК України в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Таким чином, позивачу слід обґрунтувати своє право на звернення до суду з вимогами про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього ОСОБА_4, з огляду на те, що він не був стороною у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Позивачем, серед іншого, заявлено вимогу немайнового характеру про припинення стягнення аліментів, однак всупереч вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України не додано документів, що підтверджують сплату судового збору за вказану вимогу або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити на розрахунковий рахунок Новопсковського районного суду Луганської області - р/р 31213206012223, отримувач УК у Новоп.р-ні/НОВОПСКОВ.Р-Н/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37942461, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір у розмірі 768,40 грн. та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_5 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на малолітню дитину залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: В. В. Пронька