Справа № 500/6844/18
Провадження № 1-кп/500/244/19
16 січня 2019 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160150002276 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізмаїл, громадянин України, освіта середня технічна, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 25 серпня 2018 року приблизно о 06 годині 30 хвилин, знаходячись в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Шевченко біля будинку № 61, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли би помітити та перешкодити його злочинним намірам та діям, скерованих на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, підійшов до лінії повітряного кабельного телефонного зв'язку, та за допомогою заздалегідь приготованих плоскогубців, які він взяв з собою, зрізав фрагмент звисаючого телефонного кабелю марки ПРПП М 1x2x0,9 довжиною 46 метрів, вартістю 4 гривни 16 копійок за 1 метр загальною вартістю 191 гривна 36 копійок, який знаходився на балансі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Одеської філії, у м. Ізмаїлі, але місце вчинення злочину залишити не встиг, так як був затриманий працівниками поліції.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, якщо особа вчинила усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто замах на крадіжку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочин він вчинив за вище описаних обставинах. Він побачив на вул. Шевченко в м. Ізмаїл, що на дереві висить моток кабелю, який вирішив викрасти для того, щоб використовувати її для білизни, для чого відрізав кабель плоскогубців, але був затриманий працівниками поліції.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.
При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Представник потерпілої юридичної сторони ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином. Цивільний позов від потерпілого не надходив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без його участі.
Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, висновок органу пробації, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, сприяння в його розкритті, повне відшкодування матеріального збитку.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчиненого ним правопорушення, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст. ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним за ст.ст. 15 ч. 2 - ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Запобіжний захід до набирання законної сили вироку відносно ОСОБА_4 не обирати.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя