про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді
16 січня 2019 рокум. Ужгород№ 807/526/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в адміністративній справі № 807/526/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії.
В ході судового розгляду 23.11.2018 року позивачем подано заяву про відвід колегії суддів по адміністративній справі №807/526/17 з підстав сумніву позивача в неупередженості колегії суддів у розгляді справи.
Вказана заява про відвід мотивована тим, що відповідачі в судове засідання 22.11.2018 року о 15:00 год., яке не відбулося через перебування судді Гаврилка С.Є. у відрядженні, не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, а враховуючи те, що секретар судових засідань не повідомив позивача про те, що дане судове засідання не відбудеться, то це на його думку є доказом надання переваги відповідачам перед позивачем.
Також, в поданій заяві позивач зазначає, що скасування апеляційною інстанцією ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів військової частини Польова пошта НОМЕР_1 Міністерства оборони України №96 від 30.01.2016 року, №390 від 28.04.2016 року, №602 від 25.07.2016 року, №113/А від 29.07.2016 року, №600 від 22.07.2016 року, №708 від 23.08.2016 року, №728 від 30.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року про залишення без розгляду, також викликає у нього сумнів в неупередженості колегії суддів.
Порядок вирішення заявленого відводу встановлено ст. 40 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України), згідно ч. ч. 3,4 якої - питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, а у випадку якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року судом було зупинено провадження в даній адміністративній справі для вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2019 року, суддею з розгляду заяви про відвід колегії суддів визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Дослідивши матеріали справи в частині заяви про відвід, суд приходить висновку, що розгляд заяви про відвід колегії суддів може бути проведено в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву позивача про відвід колегії суддів по справі №807/526/17, суд зазначає наступне.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про скасування наказів та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів військової частини Польова пошта НОМЕР_1 Міністерства оборони України №96 від 30.01.2016 року, №390 від 28.04.2016 року, №602 від 25.07.2016 року, №113/А від 29.07.2016 року, №600 від 22.07.2016 року, №708 від 23.08.2016 року, №728 від 30.08.2016 року, №818 від 29.09.2016 року було залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 р. ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року про залишення позовної заяви без розгляду було скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 166-170, Т.3).
Зі змісту поданої позивачем заяви про відвід колегії суддів вбачається, що мотиви заявленого відводу зводяться до наступних обставин, а саме: скасування ухвали суду про залишення без розгляду частини позовних вимог, неявки в судове засідання відповідачів та не попередження секретарем судових засідання позивача про майбутнє відкладення судового засідання.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 КАС України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Суд зазначає, що мотиви, наведені заявником в заяві про відвід від 23 листопада 2018 року, не дають підстав для застосування відводу колегії суддів відповідно до ст. 36, 37 КАС України.
Крім цього, твердження позивача, що відповідачі в судове засідання 22.11.2018 року о 15:00 год., яке не відбулося через перебування судді Гаврилка С.Є. у відрядженні, не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, і секретар судових засідань не повідомив позивача про те, що дане судове засідання не відбудеться, що на його думку є доказом надання переваги відповідачам перед позивачем, жодним належним та допустимим доказом, який би підтверджував заінтересованість колегії суддів у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів, викладених в заяві про відвід не вбачається.
Щодо посилань позивача на підставність для відводу колегії суддів з приводу скасування апеляційною інстанцією ухвали суду про залишення без розгляду частини позовних вимог від 21.03.2018 року, суд зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Разом з тим, мотиви викладені позивачем у заяві про відвід колегії суддів не свідчить про реальні та суб'єктивні підстави, які вказують на упередженість кожного судді зокрема чи колегії суддів загалом.
Згідно з вимогами ст.2 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
За приписами ч.1 ст.6 Конвенції, яка містить вимоги щодо неупередженості суду, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, та суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід судді від розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у даній справі.
Заява позивача про відвід колегії суддів не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, у задоволенні заяви позивача від 23 листопада 2018 року про відвід колегії суддів слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.2 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” , ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в адміністративній справі № 807/526/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини Польова пошта НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя C.А. Гебеш