№ 207/4180/18
№ 1-кс/207/134/19
16 січня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське клопотання слідчого СВ Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Органами досудового слідства ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він 22.11.2018 року, приблизно о 21 год. 10 хв., прийшов до приміщення магазину ТОВ «АТБ-маркет» Продукти-846, розташованого по вул. М.Лисенко, 73А в м. Кам'янське, де здійснював покупку алкогольних напоїв та побачив на прилавку з харчовими продуктами пасту «Nutella шоколадно-горіхову» 350г в скляній банці. У ОСОБА_5 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення майна ТОВ «АТБ-маркет».
Реалізуючи свій, раптово виниклий, прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у торговій залі біля прилавків з харчовими продуктами, керуючись корисливим мотивом, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, поклав під вдягнену на нього куртку майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет», а саме: пасту «Nutella шоколадно-горіхову» 350г в скляній банці, вартість якої складає 88 грн. 90 коп., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 11/12.1/1038 від 05.12.2018 року. Після цього, намагаючись зникнути з місця скоєння злочину з викраденим майном, пройшов з викраденим повз касу та був зупинений охоронцем магазину ОСОБА_7 , який намагався зупинити його та вимагав розрахуватися за товар. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на напад з метою заволодіння майном ТОВ «АТБ-маркет».
Реалізуючи свій, раптово виниклий, прямий умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , здійснив напад на охоронця ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_7 , а саме, погрожуючи йому насильством, що є небезпечним для життя і здоров'я, із застосуванням пістолета, який він перезарядив та утримував у правій руці, направивши його в обличчя потерпілому ОСОБА_7 , почав вимагати від останнього не перешкоджати йому покинути приміщення магазину, при цьому потерпілий, реально сприйнявши загрозу своєму життю та здоров'ю, перестав перешкоджати ОСОБА_5 покинути приміщення вказаного магазину.
Таким чином, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ТОВ «АТБ-маркет» Продукти-846 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав у повному обсязі та просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний просив суд не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як він не переховувався та не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, має постійне місце проживання, хоча й не офіційно, но працює. Також зазначив, що в матеріалах, доданих до клопотання неправильно зазначено його місце проживання по АДРЕСА_1 , так як він за вказаною адресою не мешкає, а лише іноді ночує там у своїй знайомої. Постійним місцем його мешкання є адреса АДРЕСА_2 , де він мешкає зі своєю матір'ю, якій 70 років та яка потребує стороннього догляду, оскільки після аварії, що мала місце два роки тому, вона потрапила під автомобіль та після цього має проблеми з пересуванням.
Захисник у судовому засіданні зазначив, що взяття під варту - це крайній засіб і прокурор у судовому засіданні не довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім у даній ситуації, так як підозрюваний від органів досудового розслідування не переховувався, має постійне місце проживання, на даний час він проживає за місцем своєї офіційної прописки, а саме за АДРЕСА_2 . Взагалі у прокурора не має жодного доказу того, що він викликався та хоча б один раз не з'явився до органів прокуратури чи поліції.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду появнив, що він працює оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та приймає участь в оперативному супроводженні по даному кримінальному провадженню, але йому не відомо таких випадків, щоб підозрюваний ОСОБА_5 ухилявся від явки до слідчого або прокурора або іншим чином першкоджав розслідуванню чи впливав на слідків, тобто будь-які ризики йому не відомі. Коли була потрібна явка ОСОБА_5 до поліції, він телефонував ОСОБА_5 і той завжди приходив.
Дослідивши матеріали клопотання, докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
До клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано ані ухвали про обрання до нього будь-якого запобіжного заходу, ані протоколу про його затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, що призводить до висновку, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 вручено в порядку п.3 ч. 1 ст. 276 КПК України, тобто через виклик цієї особи до слідчого, прокурора, порядок здійснення якого регламентовано ст. 135 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 цієї статті у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
В ч. 1 ст. 136 КПК України зазначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Однак, суду не надано, а матеріали провадження не містять доказів того, що ОСОБА_5 було викликано до слідчого або прокурора для проведення із ним слідчих (розшукових) дій або такої процесуальної дії, зокрема, як вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із зазначеного, слідчий, прокурор зобов'язані здійснювати повідомлення про підозру належним чином в порядку ст. 278 КПК України
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 9 КПК України закріплений обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов'язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі Суд), який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), що стала частиною національного законодавства.
Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Стаття 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України, яка передбачає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 10.02.2011 р. у справі «Харченко проти України» (п.80) та від 11.10.2010 р. у справі «Хайредінов проти України» (п.29) наголосив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів. Тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національний суд не обґрунтує необхідності такого тримання й не буде розглянуто можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначених вимог закону у даному випадку виконано не було, оскільки жодного доказу наявності обставин, які б обґрунтовували необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається лише на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , що з огляду на ст.9 Загальної декларації прав людини та ст.29 Конституції України є недостатнім для задоволення клопотання в повному обсязі.
Переконливе обґрунтування того, що ризики перелічені в клопотанні можуть бути усунуті лише шляхом взяття його під варту, слідчим та прокурором не наведено.
В клопотанні про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вказано обставини, які свідчать про недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В рішенні від 06.12.2007 р. у справі «Попков проти Росії» Європейський суд, пославшись на п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дійшов висновку, що тяжкість правопорушення не може бути достатньою підставою для застосування до особи найбільш тяжкого запобіжного заходу, оскільки тримання підозрюваного під вартою не може бути виправданим лише очікуванням того, що в подальшому він може бути покараний до позбавлення волі на підставі вироку суду. Підозрюваний повинен бути звільнений на час розслідування справи, якщо державні органи не зможуть надати достатньо вагомі підстави, які виправдовують його тримання під вартою. Органи влади повинні надати обґрунтовані підстави для будь-якого самого мінімального строку тримання під вартою.
А отже, слідчий суддя приходить до висновку про те, що у поданому клопотанні слідчого не вказано наявність доказів того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а сама по собі лише наявність обґрунтованої підозри не є підставою для позбавлення свободи. У такому випадку повинно бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України».
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі й передбачені ст. 178 КПК України, а також враховуючи, що прокурором в суді не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, приймаючи до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, офіціно зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , де проживає разом з матір'ю, не переховується від органів досудового слідства, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України та полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_5 залишати житло з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст.194 КПК України. Разом з цим суд вважає, що для необхідності забезпечення життєдіяльності підозрюваного, домашній арешт до підозрюваного необхідно застосувати у певний період часу, а саме з 21 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст.29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -
Клопотання слідчого Південного ВП Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16 березня 2019 року, що полягає у забороні залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на період часу з 21-00 годин вечора до 07-00 годин ранку.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на вказаний строк наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду у визначений ними час;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 під розпис.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1