Справа № 148/1641/17
15 січня 2019 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області у складі: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 12017020310000412 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Торків, Тульчинського району Вінницької області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого в Оратівському лісництві, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.04.2017 за ч. 1, 2 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік, ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.06.2017 вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.04.2017 змінено в частині цивільного позову, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 ; обвинуваченого - ОСОБА_3 ; захисника - ОСОБА_5 , -
В кінці травня 2017 року ОСОБА_3 проходив по території бувшого Тульчинського МРБУ, що розташоване за адресою: вул.. Миру, 22, смт. Шпиків Тульчинського району, вирішив заглянути у вікно одного з гаражних приміщень, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою вчинення крадіжки. У вікні побачив циркулярний станок, який був під'єднаний до розетки кабелем живлення, та вирішив викрасти даний кабель. Також, побачив, що у одному з вікон гаражного приміщення відсутня шибка та, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, з метою заволодіння чужим майном, проник через вікно у приміщення гаража, де за допомогою плоскогубців, відкусив від циркулярки кабель живлення марки ПВС 4*2,5, довжиною 25 метрів, вартістю, відповідно до довідки вартості, 22 грн./м. після чого, склав викрадений кабель у рюкзак та залишив приміщення гаража. Далі ОСОБА_3 , з метою отримання грошових коштів, обпалив викрадений ним кабель, а отриману мідь здав на металобрухт, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 550 грн.
Крім того, на початку червня 2017 року ОСОБА_3 проходив по території Шпиківського відділення комунального підприємства «Тульчинський районний центр медико-санітарної допомоги», розташованого за адресою: вул.. Незалежності, смт. Шпиків, побачивши, що в гаражному приміщенні відсутні дошки у фронтоні і в нього виник умисел проникнути всередину приміщення з метою вчинення крадіжки. Далі, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій, з метою незаконного заволодіння чужим майном, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, через горище проник в середину даного гаражного приміщення, де з автомобіля марки «УАЗ» здійснив крадіжку радіатора, вартістю, згідно висновку експерта № 232 від 22.08.2017, - 3200 грн., а також із автомобіля марки «ГАЗ» здійснив крадіжку радіатора опалення, вартістю, згідно висновку експерта № 232 від 22.08.2017, - 850 грн. та кардану, вартістю, згідно висновку експерта № 232 від 22.08.2017, - 2700 грн. Після цього, ОСОБА_3 виніс із приміщення гаража викрадені ним запчастини та в подальшому продав їх, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив комунальному підприємству «Тульчинський районний центр медико-санітарної допомоги» матеріального збитку на загальну суму 6750 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю і суду надав показання, що в кінці травня 2017 року він проходив по території бувшого Тульчинського МРБУ, зазирнув у вікно одного з гаражних приміщень, з метою щось викрасти, та побачив циркулярний станок, до якого приєднаний кабель. Потім, побачивши, що в одному з вікон не має шибки, заліз у приміщення гаража, за допомогою плоскогубців, відкусив від циркулярки кабель живлення, склав його у рюкзак і залишив приміщення гаража. Після чого, обпалив викрадений ним кабель, а отриману мідь здав на металобрухт. Також, на початку червня 2017 року проходив по території Шпиківського комунального підприємства «Тульчинський районний центр медико-санітарної допомоги». Побачив, що в гаражному приміщенні відсутні дошки у фронтоні і вирішив, залізти в всередину приміщення з метою щось викрасти. Заліз через горище, і з автомобіля марки «УАЗ» зняв радіатор, та з автомобіля марки «ГАЗ» зняв радіатор опалення, кардан. Викрадені запчастини продав. У скоєному щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій вказав, що будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, розгляд кримінального провадження просить проводити без його участі.
Представник потерпілого Шпиківського відділення комунального підприємства «Тульчинський районний центр медико-санітарної допомоги» - ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, у якій вказала, що вказане підприємство будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, розгляд кримінального провадження просить проводити без участі представника.
У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів провадження.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у приміщення, вчинене повторно, у судовому засіданні доведена у повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, яка відповідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50, 65 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 , в межах санкції визначеної ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що він засуджений вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.04.2017 за ч. 1, 2 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.06.2017 вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.04.2017 змінено в частині задоволення цивільного позову - скасовано та повернуто на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції.
Відповідно до абзацу 4 п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до
трьох років. Цей строк обчислюється з
дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції
застосовано ст. 75 КК.
Також, відповідно п. 25 вказаної Постанови Пленуму ВСУ, за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин. При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж
невідбута частина покарання за попереднім вироком.
Таким чином, іспитовий строк встановлений попереднім вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.04.2017 рахується починаючи з дня постановлення даного вироку. Отже, не зважаючи на те, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.06.2017 вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.04.2017 змінено в частині задоволення цивільного позову - скасовано та повернуто на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, що вчинив інкримінуємі злочини в період іспитового строку, а саме в кінці травня та на початку червня місяця 2017, а тому у даному випадку, підлягає застосуванню ч. 1 ст. 71 КК України.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України в період іспитового строку, встановленого вказаним вище вироком, остаточне покарання йому слід призначити відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню процесуальні витрати на залучення експерта.
Обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід на досудовому слідстві не обирався, також відсутні підстави для його обрання до вступу вироку у законну силу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368- 371, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.04.2017, ОСОБА_3 , остаточне покарання призначити за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за даним вироком невідбутого покарання за попереднім вироком, - у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 865 (вісімсот шістдесят п'ять) гривень 90 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Також, копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Суддя