ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/2223/17
Провадження № 2-а/210/4/19
іменем України
"14" січня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Скотар Р.Є.,
за участі секретаря Соколовської Т.О.,
за участі сторін не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку ч.2 ст.229 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 міської ради до Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю торгівлі,-
Позивач - ОСОБА_2 міська рада, звернувся до суду 31.05.2017 р. з вищезгаданим позовом, в якому просить скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю торгівлі А-1, загальною площею 23,7 кв. м., розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Десантна, 16, реєстраційний номер 635750712110, яка проведена на підставі рішення, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ОСОБА_4, ОСОБА_2 міське управління юстиції Дніпропетровської області, за індексним номером: 21294838 від 14.05.2015 року.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням ОСОБА_2 міської ради від 20.04.2005 р. № 3083 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 22 кв. м. для розміщення торговельного павільйону у складі зупиночного комплексу на вул. Десантній (зупинка «вул. Десантна») в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. На підставі зазначеного рішення укладено між позивачем та третьою особою укладено договір оренди земельної ділянки - кадастровий номер - 1211000000:04:268:0031, для розміщення торгівельного павільйону у складі зупиночного комплексу на вул. Десантній (зупинка «вул. Десантна») в Жовтневому (Покровському) районі м. Кривого Рогу, який зареєстрований у ОСОБА_2 міському управлінні земельних ресурсів № 4789 від 22 липня 2005 року. Додатковими угода строк дії договору продовжувався, востаннє до 22.07.2017 року. Проте, ФОП ОСОБА_3 13.05.2015 року за №965845 отримано право власності на нежитлову будівлю торгівлі А-1, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Однак, при візуальному обстеженні павільйону факту проведення реконструкції тимчасової споруди у капітальну не встановлено, тобто, павільйон має конфігурацію та зовнішній вигляд таким, яким був при здійсненні обстежень в 2010, 2012 та 2014 роках. Позивач, вважає, що право власності отримано з порушенням норм діючого законодавства України, а відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають дійсності, тому звернувся до суду з цим позовом.
Представник позивача ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні присутнім не був, про часта місце розгляду справи повідомлений 10.01.2019 року, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки уповноваженою особою.
Представник відповідача виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні присутнім не був, про часта місце розгляду справи повідомлений 10.01.2019 року, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки уповноваженою особою.
Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується розписками, підстави для відкладення розгляду справи з урахуванням положень ч.2 ст.205 КАС України відсутні, тому суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів за відсутності сторін.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно пп.10 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 13.07.2005 року між ОСОБА_2 міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_3 на підставі рішення міської ради від 20.04.2005 р. № 3083 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 22 кв. м., кадастровий номер - 1211000000:04:268:0031, для розміщення торгівельного павільйону у складі зупиночного комплексу на вул. Десантній (зупинка «вул. Десантна») в Жовтневому (Покровському) районі м. Кривого Рогу, який зареєстрований у ОСОБА_2 міському управлінні земельних ресурсів № 4789 від 22 липня 2005 року /а.с.5-7/.
Строк дії договору відповідно до п.3.1 Договору п'ять років. Після закінчення строку дії договору «Орендар» має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі «Орендар» повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово «Орендодавця» про намір продовжити його дію» /а.с.5/.
Додатковою угодою про продовження терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 22.07.2005 № 4789 та внесення змін до нього від 08 листопада 2010 року строк дії Договору продовжено на три роки. Також, даною додатковою угодою було внесено зміни, щодо предмету договору, який у повному тексті має такий зміст: «1.1. «Орендодавець» на підставі рішення міської ради від 20.04.2015 р. №3083 надає, а «Орендар» приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови під розміщення тимчасового торговельного павільйону у складі зупиночного комплексу з метою несільськогосподарського використання, яка знаходиться по вул. Десантна, 16 в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Дана додаткова угода, зареєстрована у ОСОБА_2 міському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041010800886 від 13.12.2010 року /а.с.8-10/.
Додатковою угодою № 2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 22.07.2005 № 4789) з додатковою угодою (державна реєстрація від 13.12.2010№ 041010800886) та внесення змін до них від 10.09.2013 року строк дії договору продовжено до 22.07.2014 року, та зареєстровано договір у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції у Дніпропетровській області № 11848720 від 30.10.2013 р./а.с.11,12/.
Додатковою угодою № 3 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 22.07.2005 № 4789) додатковими угодами (державна реєстрація від 13.12.2010№ 041010800886, 29.10.2013 № 3135046) та внесення змін до них від 09 жовтня 2014 року строк дії договору продовжено до 22.07.2017 року, та зареєстровано договір у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції у Дніпропетровській області № 28335507 від 20.10.2014 р./а.с.13,14/.
14.05.2015 року Реєстраційною службою ОСОБА_2 міського управління юстиції Дніпропетровської області видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю торгівлі А-1 загальною площею 23,7 кв.м за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Десантна,16, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна /а.с.16/.
Позивач вважає, що визнання за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю торгівлі А-1, загальною площею 23,7 кв.м. за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Десантна, 16, суттєво порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як власника земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, який належить іншій особі, що пов'язане з порушенням прав позивача на земельну ділянку іншою особою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України , юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України в наведеній вище редакції визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право власності на об'єкт нерухомого майна), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою.
Отже, цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ФОП «Столяренко Валентина Олексіївна» щодо права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, що праві власності належить ФОП «Столяренко Валентина Олексіївна».
З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований на спірній земельній ділянці. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності на об'єкт нерухомого майна. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства
Такий висновок суду відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові ОСОБА_6 палати Верховного суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16
Згідно з пунктом 1 частини першої статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч.1 ст.239 КАС України).
З урахуванням ч.3 ст.238 КАС України суд вважає необхідним повернути позивачу з бюджету судовий збір в сумі 1600,00 грн.
Керуючись ст.238,239 КАС України, -
Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 міської ради до Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю торгівлі - закрити .
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з цим позовом в порядку господарського судочинства.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області повернути позивачу ОСОБА_2 міській раді суму сплаченого судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок), згідно платіжного доручення№20 від 13 квітня 2017 року на розрахунковий рахунок 31216206700020 код 805012, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Р. Є. Скотар