16 січня 2019 р.Справа №160/378/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про забезпеченняпозову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
14 січня 2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу№ДН2064/273/АВ/ІП-ФС/807 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/МГ-ФС/830 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/ТД-ФС/808 від 13.12.2018р.
Разом із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН2064/273/АВ/ІП-ФС/807 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/МГ-ФС/830 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/ТД-ФС/808 від 13.12.2018р.до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
Заява зареєстрована за №29зп-19/160/378/19.
Згідно зп. 1 ч.1 ст. 153, ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову №428зп-18/160/8759/18, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявником зазначено наступне. Оскаржувані постанови прийняті Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, а отже, є виконавчими документами і пред'являються органам державної виконавчої служби відповідно до п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509. Зважаючи на той факт, що позивач не погоджується з постановами відповідача і не має наміру сплачувати в добровільному порядку накладені штрафи, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем їх примусового виконання. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Дослідивши доводи в обґрунтування заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Позивач в заявленому клопотанні просить суд зупинити дію постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2064/273/АВ/ІП-ФС/807 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/МГ-ФС/830 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/ТД-ФС/808 від 13.12.2018р. до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у даній справі.
Втім,в разі забезпечення позову шляхом, зазначеним заявником, суд фактично задовольнить позовні вимоги без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, в заявленому клопотанні позивачем не доведено реальних мотивів та підстав, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів заявника, за захистом яких останній звернувсядо суду з позовом.
Не надано до суду і будь-яких доказів наявності очевидної небезпеки правам та інтересам фізичній особі-підприємцяДурнової Н.М., неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.
В матеріалах поданої заяви відсутні і докази, які б свідчили про очевидність ознак протиправності постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу№ДН2064/273/АВ/ІП-ФС/807 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/МГ-ФС/830 від 13.12.2018р., № ДН2064/273/АВ/ТД-ФС/808 від 13.12.2018р.
Таким чином, позивачем не доведено наявності у поданому клопотанні хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що відсутні передбачені ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154,243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заявифізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов- відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук