Справа № 128/2913/18
Іменем України
14.01.2019 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Саєнко О.Б., при секретарі: Кузьменко А.О., без участі сторін та їх представників,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на спадкове майно, -
25.10.2018 до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом звернулась ОСОБА_1 до Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на спадкове майно.
Позов умотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_2, після смерті якого залишилося спадкове майно до складу якого входить земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ДКГП «Дружба» розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Лаврівської сільської ради Вінницького району, Вінницької області.
Вказує, що ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначає, що ОСОБА_1 на момент смерті батька ОСОБА_2 була зареєстрована за тією ж адресою, тому вважається такою що прийняла спадщину.
Вказує, що сертифікат на право на земельну частку (пай) Серія НОМЕР_1, який свідчить про право власності спадкодавця ОСОБА_2 на відповідну земельну ділянку втрачено.
За вищезазначених обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ДКГП «Дружба» розміром 1,76 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Лаврівської сільської ради Вінницького району, Вінницької області, що раніше належав на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
В підготовче засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 попередньо подав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та без участі його довірительки, в поданій заяві зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Представник відповідача - Лаврівської сільської ради Вінницького району також попередньо подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в поданій заяві зазначила, що позовні вимоги визнає.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести підготовче засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши позов та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ДКГП «Дружба» розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Лаврівської сільської ради Вінницького району, Вінницької області та належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , що підтверджується ксерокопією довідки виданої 16.08.2018 року Управлінням Держгеокадастру у Вінницькому районі Вінницької області (а.с. 13); копією довідки-виписки, виданої Лаврівською сільською ради Вінницького району №369 від 05.07.2018 (а.с. 14).
Позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом, після смерті ОСОБА_2, як його донька, про шо свідчить її копія свідоцтва про народження (а.с.7).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 53281097 від 13.09.2018 року убачається, що інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 немає (а.с.17).
Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2, фактично прийняла, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом з ним за однією адресою, по що свідчить довідка Лаврівської сільської ради Вінницького №398 від 18 липня 2018 року (а.с.12) та виписка з домової книги по адресі АДРЕСА_1 (а.с.10-11).
З копії постанови Вінницької районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 1820/02-31 від 13.09.2018 року судом убачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка належить ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з тим, що у спадкоємиці відсутній документ, який підтверджує право власності спадкодавця на вказане майно (а.с. 16).
Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серія НОМЕР_1, який свідчить про право спадкодавця ОСОБА_2 на відповідну земельну частку (пай) втрачено, що підтверджується ксерокопією друкованого оголошення в газеті «Вінниччина» (а.с. 15).
Застосовую норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вбачається , що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Відповідно до роз'яснень ,викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року , вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Судом установлено, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тому при вирішенні даного спору суд повинен керуватися відповідними нормами ЦК УРСР та Земельного кодексу України 1990 року (в редакції 1992 року).
Відповідно до ч.1 ст. 524 ЦК Української РСР , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2, фактично прийняли, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом з ним за однією адресою.
Згідно до положень ч.ч.1-4,9,10 ст. 5 Земельного кодексу України 1990 року ( в редакції 1992 року). Земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
В п. 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Проаналізував та оцінив зібрані у справі докази , суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, доведено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2, так як проживала з ним разом за однією адресою на день смерті останнього; позасудового шляху оформити свої спадкові права позивач позбавлена можливості, оскільки у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документу спадкову земельну частку (пай).
Тому задоволення позову не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів третіх осіб.
Керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265 ЦПК, Суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ДКГП «Дружба» розміром 1,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Лаврівської сільської ради Вінницького району, Вінницької області та належала ОСОБА_2на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: