Справа № 333/236/19
Провадження № 1-кс/333/123/19
Іменем України
15 січня 2019 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 , слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080040000147 і додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України, -
15 січня 2019 року слідчий Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080040000147 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 13 січня 2019 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_6 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи із корисливих мотивів, знаходячись біля приміщення кафе по вул. Космічній, 120 у м. Запоріжжі, наніс один удар в обличчя потерпілій ОСОБА_7 , та шляхом ривку, відкрито викрав майно потерпілої загальною вартістю 600 грн., а саме: рюкзак, чорного кольору, з металевими кнопками, вартістю 200 грн., в якому знаходився мобільний телефон «LG A-170», в корпусі чорно-білого кольору, вартістю 400 грн., та різноманітна косметика, яка для потерпілої майнової шкоди не представляє.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_7 спричинена майнова шкода у розмірі 600 грн.00 коп.
Окрім того, 13 січня 2019 року, приблизно о 21 годині 25 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись біля будинку № 120 по вул. Космічній у м. Запоріжжі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим: працівником службових обов'язків, безпричинно почав виражатись нецензурною лайкою на адресу військовослужбовця ВЧ № НОМЕР_1 ОСОБА_8 , який під час несення служби пішим патрулем по охороні громадського порядку Комунарського району м. Запоріжжя, запідозрив ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому, не реагуючи на законні вимоги останнього з приводу припинення протиправних дій, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 являється військовослужбовцем:, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, безпричинно наніс останньому два удари: кулаком правої руки, а саме: перший удар - в область лівого ока, другий - в область тулуба з правої сторони, в ході якого пошкодив формений одяг ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження:, які кваліфікуються: як легкі тілесні ушкодження.
Умисні дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
14 січня 2019 року ОСОБА_6 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
14 січня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України.
У зв'язку із викладеним, слідство прийшло до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_6 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, останньому необхідно обрати як запобіжний захід - тримання під вартою, з наступних підстав: ОСОБА_6 скоїв злочини, передбачені ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, за які відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; відповідно до ч. 2 ст. 345 КК України, передбачене покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі та той саме строк; зібрані слідством докази по справі достатньо вказують на винність ОСОБА_6 у скоєнні вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується показаннями потерпілих, свідків, іншими матеріалами кримінального провадження; на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії за участю потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на їх показання, зокрема, беручи до уваги те, що вчинені злочини підозрюваним ОСОБА_6 поєднані із застосуванням насильства до обох потерпілих. Зазначене, також на думку слідчого, вказує на те, що відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Також слідство, з урахуванням отриманих даних, що характеризують ОСОБА_6 , а саме: відсутність місця роботи, відповідно постійного прибутку та схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, схильність до зловживання алкоголем, вважає, що є підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжити свою злочинну діяльність, що підтверджує ризик, передбачений. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання у повному обсязі і послалася на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор у судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного і ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, зазначив, що буде з'являтися до слідчого за першою його вимогою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив обрати домашній арешт у нічній час, оскільки зазначений підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, а саме сім'ю, яка складається з дружини та неповнолітньої доньки, яку він доглядає за адресою свого мешкання, зазначив, що ОСОБА_6 має хронічну хворобу - панкреатит та він потребує кваліфікованої медичної допомоги, та у нього є постійне місце проживання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України.
Клопотання слідчого, погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження і долучено розпис ОСОБА_6 про вручення йому у присутності адвоката о 13 год. 00 хв. 15.01.2019 року копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що розгляд клопотання розпочався о 17 год. 00 хв. 15.01.2019 року, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України у повному обсязі.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 14.01.2019 року, ОСОБА_9 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 14 січня 2019 року о 00 год. 45 хв. Під час судового засідання підтверджено, що вказаний у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, час є моментом затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 209 КПК України. Час дії ухвали про обрання запобіжного заходу рахувати з моменту фактичного затримання - з 00 год. 45 хв. 14 січня 2019 року.
15 січня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень, на думку слідчого судді, підтверджується, зокрема, протоколами допиту потерпілих, свідків, протоколом огляду місця події, протоколом огляду речей, іншими матеріалами кримінального провадження.
Інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 345 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці проживання - одружений, має неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній не працює, що характеризує його як особу схильну до вчинення корисливих злочинів та дає підстави вважати, що основним джерелом його доходів є злочинна діяльність, конкретні обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
ЄСПЛ у рішенні від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти» зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні (див. «Мангурас проти Іспанії» [ВП], №. 12050/04, § 78, ЄСПЛ 2010 року). Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (див. «Неймайстер проти Австрії», 27 червня 1968 року, § 14, серія А 8).
Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (див. «Toшев проти Болгарії», № 56308/00, § 68, 10 серпня 2006; «Iванчук проти Польщі», № 25196/94, § 66, 15 листопада 2011 року). 71. Навіть якщо рішення національних судів про відмову звільнення під заставу засновані на «відповідних» і «достатніх» підставах Суд повинен також встановити, чи виявили компетентні національні органи влади «особливу ретельність» при вирішенні цього питання. Суд вважав, що цей критерій повинен бути доречним навіть у зв'язку з рішенням щодо визначення умов звільнення під заставу після того, як звільнення під заставу було офіційно дозволено, якщо особа залишилася в ув'язненні внаслідок відсутності можливості внести заставу (див. «Koлаковіч проти Мальти», № 76392/12, § 74, 19 березня 2015 року).
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що застава необхідна лише тоді, коли існують підстави для тримання під вартою («Мусук проти Молдови» § 42; «Олександр Макаров проти Росії», § 139). Якщо ризику втечі можна уникнути за допомогою застави або інших гарантій, обвинуваченого слід звільнити, враховуючи, що у нього менше причин для втечі, коли очікується більш м'яке покарання («Вренчев проти Сербії», § 76). Влада має визначати з однаковою ретельністю як розмір застави, так і необхідність продовження тримання особи під вартою («Пьотр Осух проти Польщі», § 39; «Божилов проти Болгарії», § 60; «Скробол проти Польщі», § 57).
Крім того, розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу («Георгієва проти Болгарії», §§ 15, 30 та 31), також має бути враховано матеріальне становище обвинуваченого (підсудного) («Христова проти Болгарії», § 111) та його платоспроможність («Тошев проти Болгарії», §§69-73). За певних обставин небезпідставним також буде взяття до уваги суми збитку, що ставиться йому в провину («Мангурас проти Іспанії», §§ 81 та 92).
Автоматична відмова у заставі в силу закону, без будь-якого судового контролю, несумісна з гарантіями статті 5 § 3 («Пірузян проти Вірменії», §105; «S.B.C. проти Сполученого Королівства», §§23-24).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.
Системний аналіз змісту вищевказаної норми, а також практики ЄСПЛ у вищезазначених рішеннях, дає можливість дійти висновку про те, що вирішення питання щодо визначення чи невизначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у випадках, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, є виключно правом, а не обов'язком слідчого судді.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи, вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, зважаючи на те, що слідчий не навів доводів, які свідчили би про беззаперечну неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням майнового стану підозрюваного,слідчий суддя вважає за необхідне призначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 грн. X 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 57 630 грн., достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України, так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, з урахуванням ризиків, що зазначені вище.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним слідчим;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування;
- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, про зміну свого місця проживання.
Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Частина 10 статті 182 КПК України передбачає, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Керуючись ст. ст. 3, 176, 177, 178, 183, 184, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019080040000147 - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Запорізькій слідчий ізолятор» строком на два місяці (60 діб), починаючи з 00 год. 45 хв. 14.01.2019 року по 00 год. 45 хв. 15.03.2019 року включно.
Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».
ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 30-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 57 630 грн.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним слідчим;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування;
- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, про зміну свого місця проживання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1
Ухвала мені оголошена та її копію отримано 15.01.2019 року.
_________________ ОСОБА_6
/підпис/