09 січня 2019 року Справа № 926/1982/18
За позовом Приватного підприємства «Тайфун-Плюс»
до Фізичної особи-підприємця Колісника Віталія Євгенійовича
про стягнення боргу в сумі 58443,01 грн.
Суддя Миронюк С.О.
Представники:
Від позивача - Фоменко Ю.О. - представник. Довіреність від 06.10.2018 р.
Від відповідача - Колісник В.Є. - підприємець.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Тайфун-Плюс» звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Колісника Віталія Євгенійовича про стягнення заборгованості за Договором поставки лісопродукції № 4/04 від 04.04.2016 р. в сумі 58 443,01 грн., що складається з основної заборгованості в сумі 50000,00 грн., пені в розмірі 7449,01 грн. та штрафу в сумі 1000,00 грн.
Провадження у справі відкрито в спрощеному провадженні ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.11.2018 року, справу до розгляду по суті призначено на 18.12.2018 року.
14.12.2018 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В наданому клопотанні позивач просить забезпечити можливість його присутності у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції та визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судового засідання - Львівський апеляційний суд.
Ухвалою суду від 17.12.2018 р. задоволено клопотання позивача та визначено відповідальний суд за проведення відеоконференції під час судового засідання - Львівський апеляційний суд.
Ухвалою суду від 18.12.2018 р. відкладено розгляд справи на 09.01.2019 р. в зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.
21.12.2018 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому останній позовні вимоги визнає в повному обсязі. Крім того, відповідач просить розстрочити стягнення заборгованості в сумі 58443,01 грн. рівними частками на 12 місяців.
В судовому засіданні 09.01.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач підтримав клопотання про розстрочку.
Представник позивача в судовому засіданні щодо розстрочки заперечував.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -
04.04.2016 року між Фізичною особою-підприємцем Колісником Віталієм Євгенійовичем (Продавець) та Приватним підприємством «Тайфун-Плюс» (Покупець) укладено Договір поставки лісопродукції № 4/04 відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався передати у власність позивача лісопродукцію, а саме пиломатеріали та лісоматеріали українського походження (Товар), згідно товаросупроводжуючих документів, підписаних та завірених сторонами (п. 1.1. Договору). В п. 1.2. Договору сторони зазначили загальну вартість товару, що підлягає поставці і становить 1 500 000,00 грн.
Згідно пункту 7.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31 грудня 2016 року, або до повного виконання зобов'язань сторонами.
Суд відмічає, що на день розгляду спору, докази визнання правочину у встановленому законом порядку недійсним відсутні.
В розділі 3. Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється в терміни і по цінам, які є предметом цього договору. Об'єм та кількість партій поставок додатково узгоджується сторонами договору.
Відповідно до п. 5.2. Договору Покупець зобов'язується здійснити оплату за кожну партію товару продавцю шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця.
Продавець повинен здійснити поставку товару не пізніше 5 календарних днів з моменту перерахування коштів у порядку передоплати на поточний рахунок продавця.
В період з 05.07.2016 р. по 15.07.2018 року Приватним підприємством «Тайфун-Плюс» шляхом попередньої оплати перераховано відповідачу 163 286,00 грн., що підтверджуються платіжним дорученням № 31948 від 05.04.2016 р. (25161,00 грн.), платіжним дорученням № 32985 від 10.05.2016 р. (28413,00 грн.), платіжним дорученням № 33400 від 24.05.2016 р. (50000,00 грн.), платіжним дорученням № 34362 від 29.06.2016 р. (9712,00 грн.) та платіжним дорученням № 34910 від 15.07.2018 р. (50000,00 грн.).
Фізичною особою-підприємцем Колісником В.Є. було поставлено товар на загальну суму 113 286,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3/4-16 від 03.04.2016 р., видатковою накладною № 7/5-16 від 07.05.2016 р., видатковою накладною № 15/6-16 від 15.06.2016 р.
Відповідач свої зобов'язання за Договором по поставці лісопродукції на суму 50000,00 грн. не виконав, у зазначені строки не поставив.
27.06.2018 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою повернути перераховані кошти, яка відповідачем була залишена без задоволення.
Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення, поставлення товару відповідач до суду не подав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 6.2. Договору сторони визначили, що у випадку відсутності поставки товару в терміни визначені цим договором, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 2 % від вартості непоставленої лісопродукції.
Крім того, виходячи з п. 6.3. Договору за порушення продавцем п. 5.4. даного договору продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленої лісопродукції за кожен день прострочення. У випадку прострочення поставки лісопродукції більше 30-ти календарних днів продавець додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від вартості недопоставленої продукції.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із вимогами ч.6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.
З урахуванням п. 7.2.. 6.3. Договору, статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини шостої статті 232 Господарського кодексу України позивачем правомірно нарахована пеня за період з 22.07.2016 р. по 22.01.2017 р. у розмірі 7 449,01 грн. та штраф в сумі 1 000,00 грн.
Суд в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на 12 місяців відмовляє, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу, який би визначав конкретні чи реально допустимі строки необхідні для повного виконання рішення суду, та не доведено обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.
За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Встановивши, що Приватне підприємство «Тайфун-Плюс» сплатило судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено законом, а саме в розмірі 2316,39 грн. замість 1762,00 грн., суд дійшов висновку повернути з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 554,39 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колісника Віталія Євгенійовича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Тайфун-Плюс» (80530, с. Ожидів, вул. Шашкевича, 41, Буський район, Львівська область, код 36741547) борг в сумі 50 000,00 грн., пеню в розмірі 7449,01 грн., штраф в сумі 1000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1762,00 грн.
3. З набранням рішення законної сили видати наказ.
4. Повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 554,39 грн. сплачений згідно платіжного доручення № 536280 від 16.11.2018 р.
5. Відмовити в задоволені заяви від 21.12.2018 р. про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернівецької області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2019 року.
Суддя С.О. Миронюк