10.01.2019 р. Справа № 914/2140/18
За позовом: Фізичної особи-підприємця Кравчука Валерія Васильовича, м. Самбір, Львівська область,
до відповідача: SFERA FIRMA PRODUKCYJNO-REKLAMOWA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, Pulawy, Polska,
про стягнення 66 173, 35 польських злотих (що в гривневому еквіваленті становить 483 925, 71 грн)
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Кравчука Валерія Васильовича до SFERA FIRMA PRODUKCYJNO-REKLAMOWA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA про стягнення 66 173, 35 польських злотих (що в гривневому еквіваленті становить 483 925, 71 грн).
Ухвалою суду від 21.11.2018 було відкрито провадження у справі № 914/2140/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2018 та зобов'язано позивача надати додаткове письмове обґрунтування підстав звернення з позовною заявою до Господарського суду Львівської області, з врахуванням розділу 12 договору купівлі-продажу від 01.09.2017 № 2-ЕХ.
Представник позивача у судове засідання 17.12.2018 з'явився, вимоги ухвали суду від 21.11.2018 не виконав, оголосив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимоги ухвали суду. Ухвалою суду від 17.12.2018 підготовче засідання відкладено на 27.12.2018.
Представник позивача у судове засідання 27.12.2018 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. З метою повного та всестороннього з'ясування обставин справи та для надання можливості позивачу виконати вимоги ухвали суду, суд ухвалою від 27.12.2018 відклав підготовче засідання на 10.01.2019.
Представник позивача в судове засідання 10.01.2019 не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.11.2018 не виконав, додаткового письмового обґрунтування підстав звернення з позовною заявою до Господарського суду Львівської області суду не представив. Через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку в судове засідання, однак жодних доказів чи пояснень в обґрунтування причин неявки суду не надав.
Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив.
Судом встановлено.
Між сторонами у цій справі 01.09.2017 було укладено договір купівлі-продажу № 2-ЕX (надалі - договір), відповідно до умов п. 1 якого продавець (позивач) передає або зобов'язується передати товар, тобто паперову продукцію та інші товари для реклами, у власність другій стороні, а покупець (відповідач) приймає або зобов'язується прийняти товар в кількості та по ціні узгодженій щоразу сторонами договору, що вказується в інвойсах. Перед кожною поставкою сторони погоджують індивідуальні ціни і кількості замовленого товару.
Згідно п. 4.1 та п. 4.4. договору, поставка товару здійснюється на базисних умовах „Франко перевізник" FСА - Самбір (Україна) відповідно до вимог Міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010. Обов'язки продавця є поставка товару перевізнику, визначеному через покупця в розділі покупця чи в іншому визначеному місці, а також усіх митних формальностей при експорті. Датою відвантаження товару вважається дата передачі товару продавцем перевізнику, яка вказується у автомобільній транспортній накладній (СМR).
Відповідно до п. 6.2. договору сторони погодили, що оплата кожної партії буде згідно інвойсу шляхом безготівкового переказу повної вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця в формі післяплати, на протязі 30 банківських днів.
Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було дотримано свої зобов'язання за договором в частині поставки товару, на виконання якого позивачем було надано відповідачу фактури/invоісе від 26.01.2018 № 3/18-SР, від 22.01.2018 № 2/18-SР, від 10.01.2018 № 1/18-SР, від 18.12.2017 № 9-SР, від 11.12.2017 № 8-SР, у яких було зазначено чітке замовлення товару та його вартість. Однак, відповідач своїх зобов'язань за договором, щодо оплати за поставлений позивачем товар, не виконав, що стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.
Дослідивши умови договору купівлі-продажу від 01.09.2017 № 2-ЕX суд встановив, що сторонами у п. 12.2 договору погоджено, що у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди шляхом мирного регулювання, спір між ними підлягає розгляду в країні відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - SFERA FIRMA PRODUKCYJNO-REKLAMOWA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA знаходиться в Республіці Польща, місто Пулави на вулиці Петра Норбліна, 52.
З приводу вказаної обставини, позивач у позовній заяві зазначив, що умова п. 12.2. договору викладена сторонами альтернативно, з неї чітко неможливо встановити, який саме орган уповноважений розглядати спір між сторонами: суд чи арбітраж, не зазначеного конкретного місцезнаходження вказаного суду. Відтак, позивач вважає що мав право звернутися із даним позовом за своїм місцезнаходженням.
Однак, наведені позивачем аргументи щодо причин звернення із даним позовом до Господарського суду Львівської області не можна вважати належним обґрунтуванням, зважаючи на те, що сторони у п. 12.2. договору самостійно визначили територіальну підсудність спорів, що виникають із вказаного договору, за місцем знаходження відповідача.
Як встановлено ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 23 ГПК України, у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони прямо передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності, передбачених у статті 77 цього Закону.
У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 907/637/17 зазначено, що Закон України "Про міжнародне приватне право" закріплює право сторін відповідної угоди на вибір підсудності справи з іноземним елементом, тобто на укладення так званої "пророгаційної угоди", що, в свою чергу, не лише обґрунтовує компетенцію обраного суду, але й виключає можливість вирішення такого спору в суді іншої держави.
Я вбачається із п. 12.2. договору, сторони не передбачили підсудність спорів, що виникають з договору виключно судам України, оскільки зазначили що спір між сторонами підлягає розгляду в країні відповідача, якою згідно інформації про місцезнаходження відповідача, зазначеної в договорі та в позовній заяві, є Республіка Польща.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право", приватноправові відносини визначені як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Отже, досягнення сторонами домовленості щодо місця розгляду спорів у правовідносинах сторін, що ґрунтуються на зазначених принципах, вказує на пріоритетний характер такої домовленості, оскільки вона не суперечить встановленому національним законодавством порядку врегулювання таких правовідносин (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2018 у справі № 907/637/17).
З огляду на те, що сторони не передбачили у договорі виключну підсудність спорів судам України, враховуючи відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо виключної підсудності, а також беручи до уваги домовленість сторін, викладену в пункті 12.2. розділу 12 договору, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Закрити провадження у справі № 914/2140/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Кравчука Валерія Васильовича до SFERA FIRMA PRODUKCYJNO-REKLAMOWA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA про стягнення заборгованості.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку визначеному ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Манюк П.Т.