15.01.2019 р. Справа № 914/65/19
Суддя Господарського суду Львівської області Артимович В.М., розглянувши заяву стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (вул. Броварська, 150, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область, 07442; ідентифікаційний код 32306522) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська вода» (вул. Городоцька, буд. 224, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 41199247) заборгованості у розмірі 34664,47 грн. за договором транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2017 р. за № К208/2017-01, укладеного між сторонами,
До Господарського суду Львівської області надійшла заява стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська вода» заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2017 р. за № К208/2017-01, укладеного між сторонами, у розмірі 34664,47 грн.
Розглянувши подану заяву, у відповідності до вимог розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Заява обґрунтована тим, що на виконання договору транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2017 р. за № К208/2017-01 (який укладений між сторонами), заявник надавав боржнику транспортно-експедиторські послуги, про що ним було виставлено відповідні рахунки, які неоплачені боржником.
Розглянувши заяву та долучені до неї докази, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Частиною першою статті 148 цього Кодексу передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Тобто, виходячи із приписів даної норми при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, мають зазначатися всі докази, що підтверджують обставини виникнення вимоги.
Заявником долучено до заяви копію договору транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2017 р. за № К208/2017-01; копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НОМЕР_1 від 31.08.2017 р. та № НОМЕР_2 від 30.09.2017 р.; копії рахунків-фактур № № НОМЕР_1 від 31.08.2017 р. на суму 26 156,16 грн. та № НОМЕР_2 від 30.09.2017 р. на суму 8 508,31 грн.
Однак, подані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НОМЕР_1 від 31.08.2017 р. та № НОМЕР_2 від 30.09.2017 р. підписані заявником в односторонньому порядку, і не підтверджують заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська вода» перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» у розмірі 34 664,47 грн.
Щодо обґрунтувань заявника щодо безспірності вимог із посиланням на судову практику, а саме про те, що факт надіслання ним на адресу боржника вказаних актів є підтвердженням належного виконання заявником своїх зобов'язань, тобто надання послуг, суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Крім того, обґрунтовуючи право вимоги про стягнення грошових коштів за договором від 03.07.2017 р. за № К208/2017-01, заявник вказує, що у відповідності до умов договору послуги приймаються по акту. Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до характеру правовідносин, які склалися між сторонами (надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування) та умов договору належним підтвердженням надання послуг є товарно-транспортна накладна (ТТН).
Таким чином, аналіз тексту заяви та долучених до неї документів свідчить про відсутність достатніх доказів, якими заявник обґрунтовує обставини виникнення у нього права вимоги про стягнення 34 664,47 грн., щодо яких подана заява про видачу судового наказу.
Крім того, суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 12, 147, 148, 151, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська вода» заборгованості у розмірі 34664,47 грн. за договором транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2017 р. за № К208/2017-01, укладеного між сторонами, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Суддя Артимович В.М.