Справа № 127/19070/18
Провадження №11-кп/801/132/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 січня 2019 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного суду:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
в режимі відеоконференції із засудженим ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання
встановила:
ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2018 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання з 09.02.1999 по 01.02.2002, оскільки ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.01.2018, ОСОБА_8 зараховано в строк покарання, строк попереднього ув'язнення з моменту затримання - 09.01.1999 до набрання вироком законної сили - 26.08.1999 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу Вінницького міського суду скасувати та винести нову ухвалу про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання 26.08.1999 по 01.02.2002, оскільки після набрання вироку законної сили його незаконно утримували в слідчому ізоляторі 2 роки та 5 місяців.
Заслухавши доповідача, адвоката, який просив задовольнити апеляційну скаргу засудженого, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення.
ОСОБА_8 засуджений вироком Миколаївського обласного суду від 11.06.1999 за п. «з» ст. 93 КК України до смертної кари - розстрілу.
Ухвалою Верховного суду України від 26.08.1999, вирок Миколаївського обласного суду від 11.06.1999 залишено без змін.
Ухвалою Миколаївського обласного суду від 19.04.2000, ОСОБА_8 замінено смертну кару на довічне позбавлення волі.
На даний час засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання у ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1 )».
Також відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово- медичної або судово-психіатричної експертизи; r) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України щодо застосування окремих положень Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», незалежно від процесуального порядку (КПК чи КПК 1960 р.) попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
У зв'язку із цим не підлягає зарахуванню у строк попереднього ув'язнення термін слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місця відбуття покарання.
Враховуючи те, що строк з 26.08.1999 по О 1.02.2002 року фактично є терміном слідування під вартою засудженої особи ОСОБА_8 із слідчого ізолятора до установи виконання покарань суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Необґрунтоване тривале чи неналежне утримання засудженого в слідчому ізоляторі не є підставою для зарахування одного дня за два дні позбавлення волі згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №835-VIII від 26.11.2015 року.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2018, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання - без зміни.
Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4