Житомирський апеляційний суд
Справа №295/8334/18 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія 47 Доповідач Борисюк Р. М.
15 січня 2019 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Галацевич О.М., Григорусь Н.Й.,
з участю секретаря
судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/8334/18 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2018 року, постановлену головуючим суддею Полонцем С.М. у м. Житомирі,
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Полонцем С.М. від 12 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу із тих підстав, що останньою не усунуті недоліки, вказані в ухвалі цього судді від 23 листопада 2018 року, зокрема - не сплачено судовий збір.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що питання про відкриття провадження по цивільній справі та звільнення її від сплати судового збору було вирішено ухвалою судді цього суду Зосименко О.С. від 09 липня 2018 року, а також по справі було проведено підготовче засідання. У зв'язку із закінченням повноважень вказаного судді, у провадженні якого перебувала дана справа, для подальшого розгляду її передано судді Полонцю С.М., який не звернув на ці обставини належну увагу і з порушенням норм процесуального права постановив оскаржувану ухвалу.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про скасування держаної реєстрації земельних ділянок та подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору (а.с.1-3).
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Зосименка О.М. від 09 липня 2018 року відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, призначено підготовче судове засідання (а.с.31-32).
Вказані дії суду відповідали положенням ст. 187 ЦПК України, за якою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, де зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
Таким чином, питання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 було вирішено, ухвала суду є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
18 жовтня 2018 року відбулося підготовче судове засідання, у якому було зобов'язано відповідача - Управління Держгеокадастру у Житомирській області надати певні відомості що стосувалися предмету спору, по справі оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04 грудня 2018 року (а.с.60-62).
У зв'язку із закінченням повноважень у судді Зосименка О.М., розпорядженням керівника апарату Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2018 року №167-ц вказана справа була передана на розгляд судді Полонцю С.М. (а.с.64-65).
Залишаючи позовну заяву без руху та в подальшому повертаючи її ОСОБА_2, суддя виходив з того, що остання не сплатила судовий збір.
Однак з таким висновком не можна погодитись з огляду на таке.
Ухвала від 09.07.2018 про відкриття провадження та звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору є чинною, її не скасованою. У даному випадку суддею Полонцем С.М. не вирішувалося питання про відкриття провадження справі та пов'язані із цим питання. Тому були відсутні підстави повторно вирішувати питання про звільнення її від сплати судового збору, так як з цього приводу існує чинне судове рішення і питання вже вирішене.
Згідно частин 11, 12 статті 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Із аналізу даної норми, можна зробити висновок, що у разі заміни судді розгляд справи розпочинається спочатку - проведенням підготовчого судового засідання. Тобто повинен відбуватись саме розгляд справи. Також не вказується, що знову вирішуються питання відкриття провадження у справі та пов'язані із цим питання, у тому числі і повторне вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору. А тому відповідні повноваження переглядати зазначене питання у судді були відсутні.
Також в даному випадку відбулося порушення принципу «правової визначеності». Суд за власною ініціативою переглянув питання з приводу якого існує чинне судове рішення.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Право на справедливий судовий розгляд гарантований статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Таким чином, повертаючи позовну заяву районний суд неправильно застосував положення ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» та статті 6 Конвенції.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 15 січня 2019 року