Житомирський апеляційний суд
Справа №280/1838/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2
11 січня 2019 року. Житомирський апеляційний суд в складі: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі прокурора ОСОБА_5 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , секретаря судового засідання ОСОБА_7 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за апеляційною скаргою представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 20.12.2018 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018060190000478 за ч. 1 ст. 190 КК України, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та вирішено накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12018060190000478 за ч. 1 ст. 190 КК України, - будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,2293 га за цією ж адресою, - у виді заборони права на відчуження та розпорядження цим майном.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 - власника майна просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно. Твердить про необґрунтованість клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, істотне порушення його прав власника майна, неповне з'ясування обставин справи, неналежну оцінку доказів. Твердить про необґрунтованість відкриття кримінального провадження, недоведеність шахрайства з боку ОСОБА_8 та існування цивільно-правові відносин.
Заслухавши доводи представника власника майна в підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арешт рухомого або нерухомого майна будь-якої фізичної або юридичної особи допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, навіть якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача. Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів справи видно, що з 18.08.2018 у провадженні слідчого відділу Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12018060190000478 за ч. 1 ст. 190 КК України по факту можливого шахрайства при укладенні 17.06.2005 договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2293 га за цією ж адресою, між попередньою власницею ОСОБА_10 з ОСОБА_8 , який за твердженнями ОСОБА_10 , в дійсності не сплатив їй всіх коштів за будинок.
Вищевказаний будинок та земельна ділянка, на якій він розташований, є об'єктом можливого шахрайства у даному кримінальному провадженні та постановою слідчого від 08.11.2018 визнані речовими доказами.
З врахуванням цих обставин, з метою запобігання можливої передачі та відчуження цього майна, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, стороною обвинувачення доведена необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт у формі заборони розпорядження та відчуження вказаного майна.
Тому слідчий суддя законно та обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане нерухоме майно у виді тимчасового позбавлення права на його відчуження та розпорядження.
При цьому слідчим суддею були враховані вимоги кримінально-процесуального закону щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Тимчасова заборона відчуження та розпорядження вищевказаним речовим доказом є виправданою у даному кримінальному провадженні, оскільки незастосування таких заборон може призвести до подальшого відчуження та розпорядження цим майном останнім юридичним власником.
Доводи представника власника майна про недоведеність шахрайства підлягають перевірці під час проведення досудового розслідування та подальшого судового провадження у даному кримінальному провадженні.
При розгляді подання слідчого слідчий суддя дотримався вимог КПК України.
Тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Підстав для скасування ухвали слідчого судді, що є законною та обґрунтованою, немає.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2018 року про накладення арешту на майно: будинок АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,2293 га за цією ж адресоюу виді заборони права на відчуження, розпорядження, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: