Провадження № 22-ц/803/2267/19 Справа № 213/850/18 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
14 січня 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року, яке постановлено суддею Поповим В.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 29 жовтня 2018 року, -
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Під час шлюбу народилось троє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Після розірвання шлюбу між сторонами 26 вересня 2017 року, двоє дітей: донька ОСОБА_4, та син ОСОБА_5 мешкають разом з відповідачем. Син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає разом з позивачем, досяг повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_4 року вступив та навчається до теперішнього часу у Інгулецькому коледжі ДВНЗ «КНУ». Термін закінчення навчання - 29 червня 2019 року, включно. Стипендію він не одержує, жодних інших джерел доходів не має. Натомість, відповідач ОСОБА_2 офіційно працює у ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД», має стабільний дохід, також отримує кошти у вигляді допомоги багатодітній родині, крім того, отримує аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку позивача на утримання двох їх спільних дітей, тому вона має можливість надавати на повнолітнього сина ОСОБА_3 матеріальну допомогу, яку він потребує на харчування, одяг та взуття, проїзд до навчального закладу, методичну літературу, канцелярські приладдя. Доходів позивача не вистачає забезпечити усі потреби повнолітного сина, тому на період навчання він потребує матеріальної допомоги з боку обох батьків, відповідач, зобов'язана за даних обставин її надавати. Оскільки відповідач в добровільному порядку не виділяє належних коштів на утримання сина на період його навчання, позивач просив суд стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 04 квітня 2018 року і до закінчення ним навчання, тобто до 29 червня 2019 року, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин справи, зокрема не враховано, що він офіційно працює у ПрАТ «ІНГЗК», однак отримує заробіток у недостатньому розмірі, за вирахуванням аліментів, та не може в повному обсязі забезпечити ні свої потреби, ні повнолітнього сина ОСОБА_3
Окрім того, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідач має реальну можливість сплачувати кошти на утримання повнолітнього сина, оскільки офіційно працює, має регулярний заробіток, також вона отримує пільги та утримується чоловіком, який перебуває з нею у фактичних шлюбних відносинах, що підтверджується актом, складеним за участю сусідів.
Також звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано, що інші їхні діти у більшій частині утримуються за допомогою аліментів.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 (а.с. 7).
Згідно довідки Інгулецького Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» № 265 від 22 березня 2018 року, ОСОБА_3 був зарахований на підставі наказу № 23-ц від 11 серпня 2015 року до Інгулецького Державного вищого навчального закладу Криворізький національний університет» на денне відділення за спеціальністю відкрита розробка корисних копалин, термін закінчення навчального закладу 29 червня 2019 року (а.с. 22).
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції керувався вимогами Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року та виходив з того, що відповідач отримує такий розмір заробітної плати, який, крім утримання себе і двох дітей, не дозволяє їй ще додатково сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у той час, як розмір заробітної плати позивача, з урахуванням утриманого, дозволяє утримувати себе і повнолітнього сина.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно довідки № 00000000065 від 11 червня 2006 року грошове забезпечення відповідача за період з 01.04.2018 року по 01.05.2018 року складає 18 071 гривень 51 копійка (а.с. 46), згідно довідки про доходи позивача, заробітна плата з 01.03.2018 року 01.05.2018 року складає 32 779 гривень 76 копійок (а.с. 63). Відповідно до рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 листопада 2017 року з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/3 частин з усіх його видів заробітку (доходу) на користь відповідача на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 15-20), згідно даної довідки від 26.06.2018 року, виданої ПрАТ «ІНГЗК», з ОСОБА_1 утримувались аліменти на користь ОСОБА_2 з грудня 2017 року по травень 2018 року у розмірі 15 602,21 грн.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що матеріалами справи не доведено неспроможність відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину ОСОБА_3, який продовжує навчання.
Тому доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги обов'язку батьків по утриманню дитини та що відповідач матеріально забезпечена, колегія суддів вважає такими, що підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому доводи позивача, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідач утримується чоловіком, який перебуває з нею у фактичних шлюбних відносинах, що підтверджується актом, складеним за участю сусідів, колегією суддів не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини не мають правового значення для вирішення питання щодо утримання повнолітнього сина позивача та відповідача.
Таким чином, беручи до уваги матеріальний стан повнолітнього сина який навчається та матеріальний стан відповідача, яка працює, має двох неповнолітніх дітей, на утримання яких отримує аліменти від позивача, стан здоров'я відповідача та потребу сина у матеріальній допомозі у зв'язку з продовженням навчання та матеріальну можливість відповідача надавати таку допомогу колегія суддів вважає, що з урахуванням зазначених вище обставин, відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу у розмірі 1/12 частини щомісячно, з усіх видів доходу.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позивних вимог, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання в розмірі 1/12 частини всіх видів її заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 04 квітня 2018 року.
Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а судом першої інстанції неповно були встановлені фактичні обставини, які мають значення для справи, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржуване рішення та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2018 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання в розмірі 1/12 частини всіх видів її заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 04 квітня 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 14 січня 2019 року.
Головуючий:
Судді: