П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 766/11675/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е.
Місце ухвалення: м. Херсон
Дата складання повного тексту:19.03.18.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Марченка Андрія Сергійовича про скасування постанови,
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції (далі Інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні ДПП) Марченка А.С. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 29 червня 2017 року серії АР №875933 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні ДПП лейтенантом поліції Марченко А.С. скасувати як незаконну і необґрунтовану та закриття провадження у справі відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував, що 29 червня 2017 року інспектором роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні ДПП лейтенантом поліції Марченко А.С. винесено постанову та прийнято рішення у справі застосувати штраф у розмірі 425 грн. У постанові вказано, що позивач, керуючи транспортним засобом ЗАЗ Sens, д/н НОМЕР_1, перед перестроюванням з крайньої лівої смуги в крайню праву не надав сигнал світловими показниками повороту відповідного напрямку, чим порушив п.9.2 б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, представником відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Справу розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до Інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні ДПП лейтенанта поліції Марченка А.С. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- Постановляючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на сам позов, в якому зазначено, що оскаржується як саме діяння (адміністративне правопорушення) так і порушення зі сторони відповідача відносно позивача у роз'ясненні його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, права та порядок оскарження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 287, 288 КУпАП, положень ст. 63 Конституції України, про що свідчить відсутність таких роз'яснень у оскаржуваній постанові.
- У зв'язку із тим, що в діях позивача не було складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП - порушення п. 9.2 б. ПДД , а також позивачу так і не було відомо за що його зупинили по вул. І. Кулика у м. Херсоні біля АЗС "Амік", на прохання надати докази - фото та відео фіксацію скроєного позивачем адміністративного правопорушення, відповідач відповів відмовою. Лише склали постанову та не дали можливості скористатися жодним із прав особи, відносно якої складається постанова про накладення адміністративного стягнення. Також відповідач не надав можливості пояснити та написати пояснення, не зупинив жодного свідка, який би підтвердив скоєння адміністративного правопорушення позивачем. Таким чином, лише припущення відповідача про скоєння адміністративного правопорушення позивачем. Жодного доказу не існує, В матеріалах справи також відсутні докази, які б підтвердили, що позивачем вчинено адміністративне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
- Також судом не встановлено, що на перехресті вул. І. Кулика та пр-ту Ушакова в м. Херсоні - це рівнозначне перехрестя з двома смугами та двома напрямками руху в усі сторони. Якщо вважати, що позивач, відповідно до матеріалів справи, які були у суду, рухався через це перехрестя та був зупинений працівниками поліції після наступного перехрестя по вул. І. Кулика у м. Херсоні, то рухався автомобіль позивача в напрямку від Миколаївського шосе по вул. І. Кулика в м. Херсоні до мікрорайону ХБК та перетинаючи перехрестя вул. І, Кулика та пр-ту Ушакова не мав права увімкнути будь-який вказівник повороту, знаходячись у лівій смузі, бо не робив ніяких поворотів (маневрів до пр-ту Ушакова у м. Херсоні, а якщо б увімкнув би, то склалася б аварійна ситуація, яка б могла призвести до ДТП. Він діяв у межах правил дорожнього руху, рухаючись через перехрестя по напрямку руху не роблячи маневру - повороту або розвороту.
- Порушення ПДД зі сторони відповідача повинно було бути зафіксоване на відео реєстратор або зафіксовано фотоносієм, однак вказані докази відсутні. На припущеннях не може ґрунтуватися доказова частина.
У відзиві представника УПП в Херсонський області ДПП від 28 грудня 2018 року на апеляційну скаргу вказується, що доводи апелянта про те, що він рухався прямо і йому не було необхідності маневрувати можуть бути піддані критиці з огляду на наступне: пр. Ушакова знаходиться у центрі міста Херсона і рух по ньому є досить жвавим, а оскільки ліва смуга руху використовується для проїзду прямо, для виконання повороту ліворуч і розвороту (що може зайняти достатню кількість часу при жвавому русі), водії, що мають намір рухатись прямо, побачивши перед собою транспортний засіб, який має намір повертати ліворуч намагаються здійснити перестроювання у праву смугу руху, з метою швидше проїхати регульоване перехрестя. Апелянт не став виключенням, але порушив п. 9.2. б ПДР України, за що і був притягнений до адміністративної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
ОСОБА_3 29 червня 2017 року о 12.40 год. в м. Херсоні на перехресті вул. І.Кулика та пр. Ушакова, керуючи транспортним засобом ЗАЗ Sens, д/н НОМЕР_1, перед перестроюванням з крайньої лівої смуги в крайню праву не надав сигнал світловими показниками повороту відповідного напрямку, чим порушив п.9.2 б ПДР України.
Внаслідок цього, 29 червня 2017 року постановою інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні ДПП лейтенанта поліції Марченка А.С. від 29 червня 2017 року серії АР №875933 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що вказана постанова відповідає вимогам ст.ст. 252, 258, 276, 283 КУпАП, містить необхідні реквізити та її обґрунтованість підтверджується дослідженими судом доказами.
Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п. 9.2 б ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У контексті даної справи це означає, що умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, а саме умисне чи з необережності порушення ОСОБА_3 ПДР України.
Зазначена вище постанова судом повинна бути перевірена на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судова колегія зазначає, що сама по собі постанова про притягнення особи до відповідальності не може без підтвердження іншими доказами свідчити про встановлення факту порушення апелянтом ПДР України.
У даному випадку, для підтвердження порушення ОСОБА_3 ПДР відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події в підтвердження факту ненадання водієм сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 (№ рішення 73700340).
Однак належний відеозапис, у якому було б зафіксовано порушення ОСОБА_3 вимог ПДР, відповідачем суду не надано.
Будь-які інші докази вчинення притягуваним інкримінованого адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні. ОСОБА_3 заперечує факт вчинення ним інкримінованого оскаржуваною постановою правопорушення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).
Оскільки, у відповідності до вимог ст. 77 КАС України саме на відповідача покладається обов'язок доведення правомірності його дій, суду не було надано доказів на підтвердження порушення позивачем ПДР України, враховуючи, що він заперечує порушення ПДР України.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстави для складання постанови про адміністративне правопорушення за порушення п. 9.2 б ПДР України у Інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні ДПП Марченка А.С. були відсутні, а тому, постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення п. 9.2 б ПДР України підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, судова колегія дійшла висновку, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення від 29 червня 2017 року серії АР №875933 Інспектор роти №4 батальйону УПП у м. Херсоні ДПП Марченко А.С. діяв не на підставі та не в межах повноважень та у спосіб, що не передбачений діючим законодавством України, та неправомірно притягнув ОСОБА_3 до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
За таких підстав, судова колегія дійшла до висновку, що позивача було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, а його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, п.1 ч.1 ст. 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 липня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29 червня 2017 року серії АР №875933, винесену Інспектором роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Марченком А.С. - скасувати.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 122 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 січня 2019 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.