14 січня 2019 року Справа № 280/127/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_1)
до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892)
про визнання протиправним скасування рішення,
09 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Запорізької міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнання протиправним та скасувати рішення відповідача №472 від 29.10.2018;
- зобов'язати відповідача виконати дії щодо поновлення попереднього становища тарифів на послуги з перевезення одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Запоріжжя.
За правилами ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
1. У відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позовній заяві відсутня інформація про ідентифікаційний код позивача.
2. За приписами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі Закон № 3674-VI).
Нормами ст.ст. 1, 2 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно норм п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 921,00 грн.
Як вбачається зі змісту копії позовної заяви, позивачем до суду заявлено вимогу немайнового характеру.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Позивачем подано до суду позов без доказів сплати судового збору.
Посилання позивача, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, на ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" суд оцінює критично та зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 3ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів"споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
У той же час згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів"споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Таким чином, спір щодо захисту прав споживача виникає між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.
На підставі викладеного, суд зазначає, що Запорізька міська рада не надає послуги у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Отже, у даному випадку не підлягають застосуванню положення ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Таким чином, твердження позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів"є необґрунтованими.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, судд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним скасування рішення - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем до суду в паперовому та електронному вигляді: позовної заяви відповідно до кількості сторін у справі із вказівкою інформації про ідентифікаційний код позивача.
4. Позивачу надати до суду оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 768,40 грн.) на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.
Суддя Р.В. Сацький