15 січня 2019 року Справа № 280/155/19 провадження
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 код ДРФО НОМЕР_1)
до відповідача - Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Розенталь, буд. 3 - А, код ЄДРПОУ 03193241),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (юридична адреса: 69086, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8)
про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі по тексту - відповідач) та Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області (далі - по тексту третя особа), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у призначенні соціальної допомоги при народженні дитини.
- зобов'язати відповідача призначити позивачу державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також, в позовній заяві міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, як особу, яка через свій майновий стан не має можливості його сплатити.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).
Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.
Відтак, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статтей 132-133 КАС України, Закону України Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За відсутності першорядної підстави для звільнення від сплати судового збору, другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.
У статті 129 Конституції України , ч.1 ст. 8 КАС України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд зазначає, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.
Без надання позивачем документальних доказів його майнового стану, суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити його від сплати судового збору.
Позивач в заяві посилається на скрутне матеріальне становище та додає в якості доказу довідку від 09.01.2019 №52 за період з жовтня 2018 по грудень 2018. Також надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №22143 від 06.12.2018 та довідку ОК-5 за період з 2003 по 09.01.2019.
Уважно розглянув зазначені документи, судом встановлено наступне.
У довідці від 09.01.2019 №52 за період з жовтня 2018 по грудень 2018 відображений дохід із державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №22143 від 06.12.2018 встановлено, що за період з 2 кварталу 2018 по 3 квартал 2018 інформація про доходи позивача відсутня. Довідка ОК-5 за період з 2003 по 09.01.2019 також підтверджує відсутність у позивача доходу, починаючи з серпня 2013 по 09.01.2019 р.
Суд зазначає, що ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 768,40 грн. (ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
В позовній заяві позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру. Відтак, ставка судового збору за подачу позову уданій адміністративній справі складає 768,40 грн. Тобто, сплата судового збору для позивача у даній справі буде значним тягарем і практично позбавить позивача на існування. Після сплати судового збору у позивача залишається недостатньо коштів для проживання.
Отже, сплата судового збору буде становити значний тягар для позивача, впливати на рівень його життя.
Таким чином, суддя вважає можливим клопотання задовольнити та звільнити позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 8, 132 - 133, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - задовольнити.
2. Звільнити позивача - ОСОБА_1 від сплати судового збору по справі №280/155/19.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.
Суддя Р.В. Сацький