10.01.2019 р. Справа № 914/1519/17
За заявою: Державної судової адміністрації України, м. Київ
про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання
у справі № 914/1519/17
за позовом: Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Львів
до відповідача: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів
про стягнення 196 565, 00 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорна І.Б.
Представники:
від заявника: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача (боржника): не з'явився.
Розглядається заява Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 29.09.2017 про стягнення 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України у справі № 914/1519/17 за позовом Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Служби автомобільних доріг у Львівській області про стягнення 196 565, 00 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2018 прийнято заяву та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2019.
Представник заявника в судове засідання 10.01.2019 не з'явився, в заяві про поновлення пропущеного строку просив проводити розгляд заяви без його участі.
Представник позивача в судове засідання 10.01.2019 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача (боржника) в судове засідання 10.01.2019 не з'явився, однак, на електронну адресу господарського суду направив заперечення на заяву про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, у якому зазначив, що вважає заяву не обґрунтованою та безпідставною.
Розглянувши заяву суд встановив таке.
В проваджені Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1519/17 за позовом Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Служби автомобільних доріг у Львівській області про стягнення 196 565, 00 грн.
Рішенням від 12.09.2017 суд постановив позов Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” задоволити повністю. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” 196 565 грн основного боргу та 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України.
На виконання вказаного рішення, 29.09.2017 Господарським судом Львівської області було видано відповідні накази, зокрема наказ про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України.
27.12.2018 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України. Заявник вказує, що зазначений наказ господарського суду від 29.09.2017 було пред'явлено ним до виконання, однак, листом начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 04.01.2018 № 12-10/135 вказаний наказ був повернутий заявнику без виконання. Зважаючи на те, що згідно норми статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ за якими стягувачем є держава може бути пред'явлений до виконання протягом трьох місяців, Державна судова адміністрація України, з метою недопущення недоотримання спеціальним фондом Державного бюджету України коштів, що спрямовані на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, просить поновити їй строк для пред'явлення до виконання наказу від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17. Окрім цього, посилаючись на вимоги ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», заявник просить виправити помилку в наказі суду від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 вказавши інформацію про стягувача: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
У наказі від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України судом зазначено, що рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2017 набрало законної сили 29.09.2017 та наказ дійсний для пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України пред'являвся заявником до виконання, однак був повернений Державною казначейською службою без виконання, про що свідчить лист Державної казначейської служби України у Львівській області від 04.01.2018 № 12-10/135.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, яка аналогічна ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (п. 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, п. 37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" від 21.12.2004).
Згідно ч. 6 ст. 123 Закону України “Про виконавче провадження”, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За умовами ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
З огляду на зазначене, зважаючи на стислі строки для пред'явлення наказу до виконання, встановлені законом, та враховуючи повернення Державною казначейською службою наказу без виконання, суд вважає за можливе поновити заявнику пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України.
Відповідно до приписів ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ є виконавчим документом, який має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
Зі змісту наказу господарського суду від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України вбачається, що судом не було зазначено найменування, місцезнаходження та код ЄДРПОУ стягувача за наказом.
Згідно ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає обґрунтованою вимогу заявника про виправлення помилки в наказі від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України, шляхом зазначення інформації про стягувача: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Керуючись статтями 234, 328, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 - задоволити.
2. Поновити пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 54, код ЄДРПОУ 25253009) 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України.
3. Виправити помилку в наказі Господарського суду Львівської області від 29.09.2017 у справі № 914/1519/17 про стягнення з Служби автомобільних доріг у Львівській області (м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 54, код ЄДРПОУ 25253009) 2 948, 48 грн судового збору в дохід Державного бюджету України, вказавши інформацію про стягувача - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Манюк П.Т.