08 січня 2019 року Справа № 915/1111/18
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
представник позивача в судове засідання не з'явився,
представник відповідача в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТАК”, 02094, м.Київ, вул.Червоноткацька, буд.44
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН”, 54001, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.16; адреса для листування: 54055, м.Миколаїв, вул. 5 Слобідська, буд.110
про: стягнення 44 107,84 грн.
08.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТАК” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 03.10.2018 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН” заборгованості у розмірі 44 107,84 грн. з якої: 21 000,06 грн. - основний борг, 6 486,02 грн. - пеня, 647,49 грн. - 3% річних, 218,66 грн. - інфляційні нарахування, 15 755,61 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №139 від 28.11.2017, в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12 листопада 2018 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.2018 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу №915/1111/18 до судового розгляду по суті на 06 грудня 2018 року.
У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, судове засідання у справі №915/1111/18 призначене на 06 грудня 2018 року о 10 год. 00 хв. - не відбулось.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.12.2018 справу №915/1111/18 призначено до судового розгляду по суті на 08 січня 2019 року о 12 год. 00 хв.
04.01.2019 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява в якій позивач просить суд розглянути справу за відсутності позивача. Вказує, що позовні вимоги підтримує в заявленому розмірі, за виключенням основного боргу, оскільки відповідачем під час розгляду справи в суді було сплачено суму основного боргу в розмірі 21 000,06 грн.
У судовому засіданні 08.01.2019 оголошувалась перерва до 08.01.2018 о 14 год. 00хв.
08.01.2019 відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд розглянути справу 08 січня 2019 року о 14 год. 00 хв. без участі представника відповідача. Зазначає, що проти позовних вимог заперечує, оскільки основну суму боргу сплачено, а сума пені та інших штрафних санкцій позивачем не обґрунтовано завищені.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
28 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІТАК” (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АРГОН” (далі - покупець) було укладено Договір поставки №139 (далі - Договір), у відповідності до умов постачальник на замовлення покупця зобов'язується виготовити флексографічним способом та передати у власність покупця друковану продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, поставки продукції за даним Договором здійснюється на умовах товарного кредиту.
У відповідності до п.2.2 Договору, оплата за окрему партію продукції здійснюється в національній валюті України на підставі рахунку - фактури наступним чином:
- 20% передплата вартості продукції до початку виготовлення, але не пізніше
трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку - фактури;
- 80% протягом 30 календарних днів після отримання продукції покупцем,
шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
Згідно п. 2.6 Договору, по результатах кожного місяця, або у разі необхідності, в інший час постачальник має право готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх покупцеві. Покупець повинен протягом одного тижня з моменту отримання Акту звірки підписати його та надіслати постачальнику чи заявити письмові мотивовані зауваження до Акту звірки.
Відповідно до п.2.7 Договору, загальна сума Договору складається із загальної вартості продукції, поставленої на підставі даного Договору.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що передача продукції відбувається на складі покупця за адресою: м.Миколаїв, вул.5 Слобідська 110. Вважається, що постачальник передав продукцію у власність покупця, а покупець прийняв продукцію з моменту підписання відповідної видаткової накладної (п.5.2 Договору).
У відповідності до п.5.3 Договору, передача продукції постачальником здійснюється на підставі довіреності, виданої покупцем на ім'я такої уповноваженої особи або іншого документа, який підтверджує повноваження представників покупця на отримання продукції.
Відповідно до п.11.1 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, проте у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором.
Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору суду не подано.
Позивач на виконання договірних зобов'язань здійснив поставку товару на загальну суму 71 941,57 грн., що підтверджується видатковою накладною №ИТ-0411 від 14.02.2018 на суму 13 166,47 грн. (а.с.16), видатковою накладною №ИТ-0412 від 14.02.2018 на суму 15 635,28 грн. (а.с.17), видатковою накладною №ИТ-0439 від 16.02.2018 на суму 43 139,82 грн. (а.с.18).
Товар згідно вказаних видаткових накладних був отриманий відповідачем, що підтверджується довіреністю №72 від 14.02.2018 (а.с. 19) на право отримання товару та підписом уповноваженої особи на видаткових накладних, а також не заперечено представником відповідача.
Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково на суму 50 941,51 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача на час подання позовної заяви до суду складає 21 000,06 грн. (71 941,57 грн. - 50 941,51 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем були підписані акти звірки розрахунків №27272 від 30.06.2018 (а.с.20), №27265 від 31.03.2018 (а.с.21), №27263 від 28.02.2018 (а.с.22), №27258 від 31.01.2018 (а.с.23) та акт звірки розрахунків №27299 від 30.09.2018 в якому відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем у сумі 21 000,06 грн. (а.с.45).
Позивач у наданій до суду заяві від 28.12.2018 вказав, що відповідачем під час розгляду справи в суді було сплачено суму основного боргу в розмірі 21 000,06 грн., що також підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до п.2) ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що відповідач здійснив оплату основного боргу в суму 21 000,06 грн., то провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21 000,06 грн. підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до п. 6.2 Договору, за порушення покупцем п.2.2 або п.4.2 Договору останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії продукції за кожний день прострочення. У разі несвоєчасної оплати продукції, з дати виникнення прострочення заборгованості, на суму заборгованості нараховується 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст.625 ЦК України.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.6) на підставі п.6.2 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання договору в загальному розмірі 6 486,02 грн. нараховану за період з 07.04.2018 по 03.10.2018, розмір якої є обґрунтований.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, враховуючи що відповідачем виконані зобов'язання за Договором щодо сплати заборгованості за поставлений товар по Договору в повному обсязі, беручи до уваги не значний період прострочення відповідачем оплати за отриманий товар, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості отриманого за Договором товару, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 50% (6 486,02 Х 50%) в розмірі 3 243,01 грн.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.6,7) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 647,49 грн. нараховані:
- на суму боргу 12 429,39 грн. за період з 15.03.2018 по 16.03.2018 в розмірі
2,04 грн.;
- на суму боргу 46 941,57 грн. за період з 17.03.2018 по 10.05.2018 в розмірі
212,20 грн.;
- на суму боргу 41 941,57 грн. за період з 11.05.2018 по 26.07.2018 в розмірі
265,44 грн.;
- на суму боргу 36 941,57 грн. за період з 27.07.2018 по 12.08.2018 в розмірі
51,62 грн.;
- на суму боргу 31 941,57 грн. за період з 13.08.2018 по 04.09.2018 в розмірі
60,38 грн.;
- на суму боргу 26 000,06 грн. за період з 05.09.2018 по 18.09.2018 в розмірі
29,92 грн.;
- на суму боргу 21 000,06 грн. за період з 19.09.2018 по 03.10.2018 в розмірі
25,89 грн.;
Так, за підрахунком суду здійсненого за допомогою програми «Законодавство» та з урахуванням вірного визначення періоду прострочення 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача становлять 639,78 грн. нараховані:
- на суму боргу 12 429,39 грн. за період з 17.03.2018 по 18.03.2018 в розмірі
2,04 грн.;
- на суму боргу 46 941,57 грн. за період з 19.03.2018 по 10.05.2018 в розмірі
204,49 грн.;
- на суму боргу 41 941,57 грн. за період з 11.05.2018 по 26.07.2018 в розмірі
265,44 грн.;
- на суму боргу 36 941,57 грн. за період з 27.07.2018 по 12.08.2018 в розмірі
51,62 грн.;
- на суму боргу 31 941,57 грн. за період з 13.08.2018 по 04.09.2018 в розмірі
60,38 грн.;
- на суму боргу 26 000,06 грн. за період з 05.09.2018 по 18.09.2018 в розмірі
29,92 грн.;
- на суму боргу 21 000,06 грн. за період з 19.09.2018 по 03.10.2018 в розмірі
25,89 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7,71 грн. (647,49 грн. - 639,78 грн.) задоволенню не підлягають, оскільки прострочення по зобов'язанням зі сплати 12 429,39 грн. за період з 15.03.2018 по 16.03.2018 та по зобов'язанням зі сплати 34 512,18 грн. за період з 17.03.2018 по 18.03.2018 відсутнє, так як строк оплати по зобов'язанням зі сплати 12 429,39 грн. згідно п.2.2 Договору настав 16.03.2018, а по зобов'язанням зі сплати 34 512,18 грн. настав 18.03.2018.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.7) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у загальному розмірі 218,66 грн. нараховані:
- на суму боргу 12 429,39 грн. за період з 15.03.2018 по 16.03.2018 в розмірі
136,72 грн.;
- на суму боргу 46 941,57 грн. за період з 17.03.2018 по 10.05.2018 в розмірі
375,53 грн.;
- на суму боргу 41 941,57 грн. за період з 11.05.2018 по 26.07.2018 в розмірі
-293,59 грн.;
- на суму боргу 36 941,57 грн. за період з 27.07.2018 по 12.08.2018 в розмірі
0,00 грн.;
- на суму боргу 31 941,57 грн. за період з 13.08.2018 по 04.09.2018 в розмірі
0,00 грн.;
- на суму боргу 26 000,06 грн. за період з 05.09.2018 по 18.09.2018 в розмірі
0,00 грн.;
- на суму боргу 21 000,06 грн. за період з 19.09.2018 по 03.10.2018 в розмірі
0,00 грн.
Дослідивши розрахунок інфляційних, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних підлягають частковому задоволенню, оскільки, при здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з 15.03.2018 по 16.03.2018 в розмірі 136,72 грн., задоволенню не підлягають, оскільки термін прострочення зобов'язань становить 2 дні, тобто нарахування інфляційних втрат позивач безпідставно здійснює у терміни які є меншими ніж місяць.
Отже, інфляційні які підлягають задоволенню становлять 81,94 грн. нараховані:
- на суму боргу 46 941,57 грн. за період з 17.03.2018 по 10.05.2018 в розмірі
375,53 грн.;
- на суму боргу 41 941,57 грн. за період з 11.05.2018 по 26.07.2018 в розмірі
-293,59 грн.;
- на суму боргу 36 941,57 грн. за період з 27.07.2018 по 12.08.2018 в розмірі
0,00 грн.;
- на суму боргу 31 941,57 грн. за період з 13.08.2018 по 04.09.2018 в розмірі
0,00 грн.;
- на суму боргу 26 000,06 грн. за період з 05.09.2018 по 18.09.2018 в розмірі
0,00 грн.;
- на суму боргу 21 000,06 грн. за період з 19.09.2018 по 03.10.2018 в розмірі
0,00 грн.
У відповідності до п.2.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати покупцем продукції, постачальник має право нарахувати на підставі ст..694 ЦК України відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% від вартості поставленої та неоплаченої продукції за кожний день такого користування коштами. При цьому нарахування зазначених відсотків здійснюється з дати настання строків оплати продукції, згідно п.2.2 Договору і до моменту оплати продукції в повному обсязі.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в загальному розмірі 15 755,61 грн. нараховані:
- на суму боргу 12 429,39 грн. за період з 15.03.2018 по 16.03.2018 в розмірі
49,72 грн.;
- на суму боргу 46 941,57 грн. за період з 17.03.2018 по 10.05.2018 в розмірі
5 163,57 грн.;
- на суму боргу 41 941,57 грн. за період з 11.05.2018 по 26.07.2018 в розмірі
6 459,00 грн.;
- на суму боргу 36 941,57 грн. за період з 27.07.2018 по 12.08.2018 в розмірі
1 256,01 грн.;
- на суму боргу 31 941,57 грн. за період з 13.08.2018 по 04.09.2018 в розмірі
1 469,31 грн.;
- на суму боргу 26 000,06 грн. за період з 05.09.2018 по 18.09.2018 в розмірі
728,00 грн.;
- на суму боргу 21 000,06 грн. за період з 19.09.2018 по 03.10.2018 в розмірі
630,00 грн.
Відповідно до ч.5. ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного.
Так, згідно умов п.2.3 Договору сторони передбачили та встановили, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, постачальник має право нарахувати покупцю відповідно до вимог ст. 694 Цивільного кодексу України, відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,02% від вартості поставленої та неоплаченої продукції
Так, за підрахунком суду та з урахуванням вірного визначення періоду прострочення, відсотки за користування чужими грошовими коштами які підлягають стягненню з відповідача становлять 15 636,87 нараховані:
- на суму боргу 12 429,39 грн. за 16.03.2018 в розмірі 24,86 грн.;
- на суму боргу 46 941,57 грн. за період з 18.03.2018 по 10.05.2018 в розмірі
5 069,69 грн.;
- на суму боргу 41 941,57 грн. за період з 11.05.2018 по 26.07.2018 в розмірі
6 459,00 грн.;
- на суму боргу 36 941,57 грн. за період з 27.07.2018 по 12.08.2018 в розмірі
1 256,01 грн.;
- на суму боргу 31 941,57 грн. за період з 13.08.2018 по 04.09.2018 в розмірі
1 469,31 грн.;
- на суму боргу 26 000,06 грн. за період з 05.09.2018 по 18.09.2018 в розмірі
728,00 грн.;
- на суму боргу 21 000,06 грн. за період з 19.09.2018 по 03.10.2018 в розмірі
630,00 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 118,74 грн. (15 755,61 грн. - 15 636,87 грн.) задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, п.2) ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі, в частині стягнення заборгованості в сумі 21 000,06 грн., закрити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН” (54001, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.16; адреса для листування: 54055, м.Миколаїв, вул. 5 Слобідська, буд.110, код ЄДРПОУ 38934451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТАК” (02094, м.Київ, вул.Червоноткацька, буд.44, код ЄДРПОУ 16476839) пені у розмірі 3 243,01 грн., 3% річних у розмірі 639,78 грн., інфляційні у розмірі 81,94 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15 636,87 грн. та 1 726,76 грн. судового збору.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2019
Суддя Н.О. Семенчук