Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
10 січня 2019 року Справа № 912/2185/16
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні в межах справи № 912/2185/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1
матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8
до відповідача І: Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал", 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1,
до відповідача ІІ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант", 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 52, оф. 11
до відповідача ІІІ: Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції", 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15
про визнання недійсним договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012
Представники сторін:
від позивача - Різунов Р.С., довіреність № 1486/юр від 15.01.18 ;
від відповідача 1 - Клименко Є.Г., довіреність № б/н від 17.12.18 ;
від відповідача 2 - Опольський С.В., довіреність № б/н від 15.04.18 ;
від відповідача 3 - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (надалі - ПАТ "Піреус Банк МКБ", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою від 18.10.2017 № 1720/10-ІІІ з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (надалі - ПрАТ "НВО "Етал", відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" (надалі - ТОВ "Фінансгарант", відповідач 2), Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (надалі - АТ "Банк "Національні інвестиції", відповідач 3) з вимогою про визнання недійсним договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, укладеного між ПрАТ "НВО "Етал" та АТ "Банк "Національні інвестиції" (том 27 а.с. 3-76).
Правовою підставою поданого позову, згідно зазначених в позові норм права, зазначено ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 234 Цивільного кодексу України. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Піреус Банк МКБ" зазначено про фіктивність оспорюваного договору, що слідує з наступного: на дату укладення договору ПрАТ "НВО "Етал" мав значні грошові зобов'язання перед позивачем на підставі кредитного договору, що не дозволяло сторонам договору передбачати його реальне виконання; відповідач 1 одночасно з укладенням оспорюваного правочину взяв на себе аналогічні грошові зобов'язання за договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 у розмірі 5 000 000,00 доларів США; відповідач 1 станом на 11.03.2014 мав зобов'язання перед ПАТ "Сбербанк" щонайменше 10 975 634,32 доларів США; АТ "Банк "Національні інвестиції" мало всі можливості для перевірки платоспроможності ПрАТ "НВО "Етал" шляхом отримання публічно доступної інформації на веб-сайті www.smida.gov.ua, а отже не міг не знати про об'єктивну неможливість виконання ПрАТ "НВО "Етал" взятих на себе зобов'язань; умисел обох сторін оспорюваного договору підтверджується обставинами не здійснення жодних дій для виконання договору; АТ "Банк "Національні інвестиції" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості лише з основного позичальника ТОВ "Свісс Партнерз", про що прийнято судове рішення у справі № 910/17805/15 від 14.09.2015; використання у даному випадку механізму укладання оспорюваного договору разом з іншими аналогічними договорами, за умовами яких відповідач 1 односторонньо взяв на себе ряд завідомо не виконуваних боргових зобов'язань третіх осіб, може лише слугувати інструментом істотного впливу та контролю процедури банкрутства боржника; завдяки вказаним договорам створено штучну заборгованість у обсязі, достатньому для отримання повного контролю за процедурою банкрутства з метою подальшого ухилення від сплати кредитних зобов'язань перед добросовісними кредиторами; оспорюваний договір укладено без письмової згоди ПАТ "Піреус Банк МКБ", чим порушено пункт 1 кредитного договору від 21.01.2014; оспорюваний договір не відображено у звітності сторін договору; укладення договору суперечить меті діяльності створення ПрАТ "НВО "Етал", оскільки договір є невідплатним та є збитковим для відповідача 1; у випадку визнання судом кредиторських вимог, які ґрунтуються на фіктивних договорах, відповідач 2 буде мати право на отримання частини коштів, отриманих від продажу у процедурі банкрутства включеного до ліквідаційної маси майна, чим буде порушено майнові права інших кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 30.10.2017 позовну заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3189/17.
Згідно ухвали від 20.11.2017 відмовлено в задоволенні клопотань ТОВ "Фінансгарант" від 14.11.17 та ПрАТ "НВО "Етал" від 20.11.17 про припинення провадження у справі. Об'єднано справу № 912/3189/17 зі справою № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал", присвоєно номер № 912/2185/16. Продовжено розгляд позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ПрАТ "НВО "ЕТАЛ", ТОВ "Фінансгарант", АТ "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про визнання недійсним договору в межах справи № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал". Розгляд позовної зави зупинено до закінчення перегляду справи №912/2185/16 в касаційній інстанції, повернення матеріалів справи до Господарського суду Кіровоградської області та поновлення провадження у справі № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал".
Ухвалою від 27.08.2018 справу № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал" прийнято до свого провадження суддею Тимошевською В.В.
Господарський суд ухвалою від 27.08.2018 провадження у справі №912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал" поновив.
Ухвалою від 27.09.2018 поновлено провадження по розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" та призначено підготовче засідання з розгляду позовної заяви в межах справи № 912/2185/16 про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал" на 23.10.2018. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
19.10.2018 від ТОВ "Фінансгарант" надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого позовні вимоги заперечено з підстав наступного: позивачем не надано до позовної заяви жодних доказів, які б підтверджували його позицію про те, що сторони на момент укладення договору не бажали настання правових наслідків, обумовлених договором; наявність у ПрАТ "НВО "Етал" зобов'язань перед позивачем за кредитним договором жодним чином не свідчить про неможливість реального виконання взятих за договором зобов'язань на момент його укладення та про дійсні наміри сторін договору; невиконання в подальшому стороною зобов'язання за договором не є підставою для визнання договору недійсним та не означає, що сторони при його укладенні не мали наміру створити правові наслідки; саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності; позивачем не доведено наявність умислу обох сторін договору, АТ "Банк "Національні інвестиції" бажало та намагалося досягти правового результату, передбаченого договором, адже з його укладанням збільшувалися можливості повернення кредиту ТОВ "Свісс Партнерз" за кредитним договором; після отримання права вимоги ТОВ "Фінансгарант" вчинялися дії, спрямовані на досягнення правового результату, передбаченого договором; позов до ПрАТ "НВО "Етал" про стягнення заборгованості не подавався ТОВ "Фінансгарант" з метою економії коштів на сплату судового збору у зв'язку з наявністю судової справи про стягнення заборгованості за іншим кредитним договором та з метою підтвердження судами дійсності договорів про відступлення права вимоги; щодо подання АТ "Банк Національні інвестиції" позову лише до ТОВ "Свісс Партнерз", то вказане є правом вільного вибору на реалізацією банком своїх прав; довідка АТ "Банк Національні інвестиції" за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію банку про те, що оспорюваний договір не укладався, не спростовує факт укладення договору та пояснюється тим, що всі документи кредитної справи, включаючи оспорюваний договір, були передані новим кредиторам до початку процедури ліквідації; відсутність відомостей про укладений договір у звітності може свідчити виключно про неправильність складання звітності; твердження позивача про використання оспорюваного договору з метою контролю процедури банкрутства боржника не доведено; обов'язковість оплатності оспорюваного договору нормами законодавства не передбачена, сторони є вільними в укладенні договору; укладання договору за відсутності письмової згоди ПАТ "Піреус Банк МКБ" може бути підставою для застосування до ПрАТ "НВО "Етал" штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору, однак жодним чином не впливає на дійсність договору (том 34 а..с 39-62)
23.10.2018 до господарського суду надійшов відзив ПрАТ "НВО "Етал", в якому відповідачем 1 зазначено, що твердження ПАТ "Піреус Банк МКБ" про наявність умислу обох сторін оспорюваного правочину на укладення договору без реальних правових наслідків жодними належними доказами не підтверджено, носять характер припущень, що слідує з наступного: станом на момент укладення оспорюваного договору ПрАТ "НВО "Етал" мало грошові зобов'язання лише перед ПАТ "Піреус Банк МКБ", однак показники господарської діяльності відповідача 1 надавали обґрунтовану впевненість як в належному обслуговуванні кредиту позивача, так і в частковому (на рівні з іншими співпозичальниками) погашені боргу на підставі договору про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012; станом на дату укладення оспорюваного договору ПрАТ "НВО "Етал" не мало жодних кредитних зобов'язань перед ПАТ "Сбербанк"; крім ПрАТ "НВО "Етал" аналогічні договори про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 були в той же самий день укладені також іншими підприємствами, які на момент укладення таких договорів входили до холдингової групи, що мала єдиного бенефіціарного власника - ОСОБА_7, а тому сукупні активи та фінансові показники всіх підприємств холдиногової групи дозволяли розраховувати на повне погашення за рахунок усіх співпозичальників заборгованості за кредитним договором; укладання оспорюваного договору у встановленому законодавством порядку та статутом було погоджено рішенням наглядової ради ПрАТ "НВО "Етал"; твердження позивача про направленість договору на створення штучної заборгованості є виключно припущенням та спростовується фактичними обставинами справи, адже заявf про порушення справи про банкрутство подана лише в червні 2016 року; на момент укладання оспорюваного договору жодних ознак неплатоспроможності ПрАТ "НВО "Етал" і підстав про порушення в майбутньому справи про банкрутство не існувало; подальша неплатоспроможність ПрАТ "НВО "Етал" була спричинена різким падінням курсу національної валюти та значним погіршенням економічної кон'юнктури, яке мало місце в 2015 і є загальновідомою обставиною, чого сторони під час укладання договору передбачити не могли; інформація на офіційному веб-сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України про зобов'язання ПрАТ "НВО "Етал" не вказувалась, оскільки відповідач 1 виступав одним із співпозичальників за кредитним договором та несло солідарний обов'язок разом з іншими підприємствами, а тому обґрунтовано розраховувало, що більша частина боргу буде погашена іншими співпозичальниками; крім того, в таблиці "Інформація про зобов'язання емітента" відсутня графа про солідарні зобов'язання; довідка АТ "Банк Національні інвестиції" про відсутність укладання оспорюваного правочину не спростовує факту наявності договору; невідповідність наслідків правочину меті діяльності ПрАТ "НВО "Етал" не є ознакою фіктивності договору (том 34 а.с. 92-111).
Під час підготовчого провадження ПАТ "Піреус Банк МКБ" подавались клопотання про витребування доказів, які розглянуто судом та частково задоволено.
На виконання ухвали суду по витребуванню доказів згідно клопотань ПАТ "Піреус Банк МКБ" відповідачем 3 надано належним чином засвідчені копії договорів, у тому числі оспорюваний (том 34 а.с. 211-230).
АТ "Банк "Національні інвестиції" відзиву на позовну заяву не надано та на виконання ухвали суду подано письмові пояснення від 16.11.2018 і від 13.12.2018, в яких повідомлено про неможливість надання витребуваних судом документів, у тому числі оспорюваного договору, відсутність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_8 підписувати вимогу №1815/8 від 02.06.2015, у зв'язку з передачею всіх матеріалів кредитної справи ТОВ "Фактор-Комфорт" (том 34 а.с. 239-242, том 35 а.с. 94). Також повідомлено, що договір про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 в бухгалтерському обліку АТ "Банк "Національні інвестиції" не відображений.
ТОВ "Фактор-Комфорт" на виконання ухвали суду по витребуванню доказів надано до матеріалів справи копію акту прийому-передачі документації від 25.12.2015 до договору про відступлення права вимоги № 169-12-1 від 25.12.2015 (том 35 а.с. 2-3).
Ухвалою від 29.11.2018 закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" та призначено судове засідання на 18.12.2018.
Судове засідання, призначене на 18.12.2018, не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Тимошевської В.В. у відрядженні, з підстав чого ухвалою від 17.11.2018 судове засідання призначено на 10.01.2019.
10.01.2019 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" про визнання недійсним договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, укладеного між ПрАТ "НВО "Етал" та АТ "Банк "Національні інвестиції".
В судовому засіданні прийняли участь представники ПАТ "Піреус Банк МКБ", ПрАТ "НВО "Етал" та ТОВ "Фінансгарант", якими позовні вимоги, відповідно, підтримано та заперечено у відповідності до підстав позову та обставин заперечень, наведених у позові та відзивах на позовну заяву.
Представник відповідача 3 - АТ "Банк "Національні інвестиції" участі в судовому засіданні не приймав, хоча належним чином повідомлений про його проведення, про поважність причин відсутності суду не повідомлено.
Інші учасники справи про банкрутство - розпорядник майна та кредитори в засідання суду з розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" не з'являлись про причини відсутності суду не повідомлено. В матеріалах справи наявні докази на підтвердження надсилання судом ухвал, що стосуються розгляду позову на адреси місцезнаходжень учасників.
За правилами пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З підстав викладеного та враховуючи граничні строки проведення судових засідань з розгляду позовних заяв, які встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає позовну заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" про визнання недійсним договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором №169-12 від 30.05.2012, укладеного між ПрАТ "НВО "Етал" та АТ "Банк "Національні інвестиції", в судовому засіданні 10.01.2019 за відсутності представників відповідача 3 та інших учасників справи про банкрутство.
В судовому засіданні 10.01.2019 досліджено докази у справі, у тому числі оригінал оспорюваного договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором №169-12 від 30.05.2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу та дослідивши докази, які надано на підтвердження підстав позову і заперечень, господарський суд
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2016 за заявою ПрАТ "НВО "Етал" порушено провадження у справі № 912/2185/16 про банкрутство "ПрАТ "НВО "Етал". Згідно даної ухвали, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майна боржника, призначено розпорядника майна.
30.06.2016 (номер публікації: 33007, дата публікації на сайті ВГСУ: 30.06.2016 18:38) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ "НВО "Етал". Граничним строком на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника визначено: протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою господарського суду від 06.10.2018 визнано грошові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" в сумі 189 621 446, 41 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів.
Вказаним кредитором подано позов до боржника про визнання недійсним договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором №169-12 від 30.05.2012, укладеного між ПрАТ "НВО "Етал" та АТ "Банк "Національні інвестиції" (надалі - Договір).
На підставі вказаного Договору ґрунтуються вимоги кредитора - ТОВ "Фінансгарант", які заявлено згідно заяви про визнання конкурсним кредитором від 12.07.2016 у справі №912/2185/16.
Ухвалою від 29.05.2017 визнано грошові вимоги кредитора - ТОВ "Фінансгарант" до боржника - ПрАТ "НВО "Етал", які було заявлено згідно вказаної вище заяви від 12.07.2016.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 у справі № 912/2185/16 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04.04.2018 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 912/2185/16 скасовано. Справу № 912/2185/16 в частині кредиторських вимог ТОВ "Фінансгарант" направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою від 27.08.2018 провадження по розгляду заяви ТОВ "Фінансгарант" про визнання конкурсним кредитором від 12.07.2016 у справі № 912/2185/16 зупинено до вирішення та набрання законної сили рішенням у справі за позовом ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ПрАТ "НВО "Етал", ТОВ "Фінансагарант" та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" про визнання недійсним Договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 431-11 від 21.12.2011 року у межах справи про банкрутство №912/2185/16.
Отже, заява з грошовими вимогами ТОВ "Фінансгарант" до боржника - ПрАТ "НВО "Етал" від 12.07.2016 на час розгляду позову ПАТ "Піреус Банк МКБ" про визнання недійсним Договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 11.03.2014 не розглянута.
За змістом оспорюваного Договору (з урахуванням внесених до Договору змін), який укладено між ПрАТ "НВО "Етал", іменованим в Договорі "Співпозичальник", та Акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції", іменованим в Договорі "Кредитор", Співпозичальник прийняв на себе солідарний обов'язок по всім зобов'язанням Позичальника за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, укладеним між Кредитором та ТОВ "Свісс Партнерз" (в Кредитному договорі іменоване "Позичальник"), з урахування додаткових угод до нього, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору кредит, наданий у вигляді кредитної лінії, що відновлюється з лімітом заборгованості 4 990 000,00 доларів США з процентної ставкою 15,1% річних, зі строком повернення кредиту до 22 грудня 2014 року включно.
Договір підписано керівниками та скріплено печатками підприємств - сторін Договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення заборгованості за Кредитним договором (пункт 3.1. Договору).
В подальшому право вимоги за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 відступлено банком Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" згідно договору № 169-12 від 17.09.2015 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансгарант" на підставі договору про відступлення права вимоги № 169-12-1 від 25.12.2015 (том 34 а.с. 225-230).
Згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2016 у справі №826/24648/15, визнано протиправним та скасовано пп. 1.1 п. 1 Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" від 25 вересня 2015 року № 38 та п. 2 зазначеного Наказу в частині, що стосується визнання нікчемними правочинів (договорів), укладених між ТОВ "Фактор-Комфорт" та АТ "Банк "Національні інвестиції" за переліком, у тому числі № 169-12.
Згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова набрала законної сили 07.03.2016.
Господарський суд враховує, що за положеннями частини 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 4 ст. 10 наведеного Закону встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Як зазначено в пункті 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За нормами частини 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недодержання в момент вчинення правочину названої вимоги - ч. 5 ст. 203, є підставою недійсності правочину, що передбачено частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Тобто, за змістом наведеної норми фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.
Згідно правил частин 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи до суду (ч. 3 ст. 74, ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи доводи та докази, які подані учасниками на підтвердження позовних вимог та запечерень, господарський суд враховує наступне.
Як унормовано в ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Цивільний кодекс України передбачає випадки солідарних зобов'язань. Так, зокрема, відповідно до частин 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порука, згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України, є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Отже, порука - це акцесорне зобов'язання, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором третьої особи (боржника) за виконання останнім його зобов'язання частково або в повному обсязі, а у разі його невиконання чи неналежного виконання - зобов'язується виконати зобов'язання боржника в натурі та/або нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником зобов'язання.
У правовідносинах поруки, вимога до поручителя може бути пред'явлена кредитором виключно за умови настання обставин, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, а саме у випадку порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно пункту 4.1. Договору Співпозичальник несе солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника за Кредитним договором.
У відповідності до пункту 2.5. Договору Кредитор має право у випадку прострочення повернення кредиту, сплати процентів та/або порушення будь-яких інших обов'язків за Кредитним договором пред'явити позов про стягнення заборгованості повністю або частково як солідарно до Позичальника та Співпозичальника, так і до будь-якого з них окремо.
В пункті 2.6. Договору Співпозичальник надав згоду на списання Кредитором боргового зобов'язання з будь-якого рахунку Співпозичальника у випадку наявності простроченої заборгованості за Кредитним договором.
За пунктом 2.7. Договору Співпозичальник у разі неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором має право на зворотну вимогу (регрес) до Позичальника в розмірі та порядку, встановлених окремим договором між Позичальником та Співпозичальником.
Вказані вище умови Договору відповідають змісту поруки.
Водночас, Договір від 11.03.2014 містить й інші умови, які є відмінними від змісту поруки.
Так, згідно з пунктом 2.1. Договору Співпозичальник зобов'язується виконувати всі зобов'язання Позичальника за Кредитним договором нарівні з Позичальником у передбачені Кредитним договором строки та порядку.
Відповідно до пункту 2.2. Договору Кредитор має право пред'явити вимогу про виконання будь-якого зобов'язання, передбаченого Кредитним договором, як повністю, так і частково, як до Позичальника, так і до Співпозичальника, за своїм вибором. При цьому, Співпозичальник зобов'язаний виконати таку вимогу у визначений Кредитним договором строк, незалежно від заперечень Позичальника.
За пунктом 2.3. Договору Кредитор зобов'язаний приймати виконання будь-якого зобов'язання за Кредитним договором як повністю, так і частково, як від Позичальника, так і від Співпозичальника.
Отже, за наведеними умовами Договору передбачено виконання ПрАТ "НВО "Етал" обов'язків Позичальника за Кредитним договором у передбачені Кредитним договором строки і порядку та право Кредитора вимагати від Співпозичальника виконання Кредитного договору у визначений Кредитним договором строк.
Таким чином, зміст зобов'язання за Договором є ширшим від змісту зобов'язання поруки.
Враховуючи наведене та умови оспорюваного Договору, а також умови повернення кредиту згідно Кредитного договору № 169-12 від 30.05.2012, з урахуванням внесених змін, копія якого міститься в матеріалах справи (том 34 а.с. 213-222), ПрАТ "НВО "Етал" за оспорюваним Договором набув нарівні з ТОВ "Свісс Партнерз" зобов'язання повернути кредит в сумі 4 990 000,00 доларів США у строк до 22.12.2014 та сплачувати проценти за користування кредитом у відповідності до умов Кредитного договору.
Разом з цим, позивач, мотивуючи неможливість виконання ПрАТ "НВО "Етал" зобов'язання за оспорюваним Договором на момент його укладення, обмежився лише посиланням на наявність у ПрАТ "НВО "Етал" станом на 11.03.2014 інших грошових зобов'язань без урахування граничних строків повернення суми кредиту згідно Кредитного договору № 169-12 від 30.05.2012 та строків і порядку виконання ПрАТ "НВО "Етал" інших грошових зобов'язань згідно умов відповідних договорів.
З підстав викладеного господарський суд вважає непідтвердженими доводи позивача щодо неплатоспроможності ПрАТ "НВО "Етал" прийняти зобов'язання за Договором від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку саме на момент його укладення.
Окрім того, наданий до матеріалів справи звіт про фінансовий стан ПрАТ "НВО "Етал" станом на 31.12.2014 (том 34 а.с. 102-103) не доводить обставини того, що на дату укладення оспорюваного Договору сума поточних активів ПрАТ "НВО "Етал" була меншою від суми поточних зобов'язань даного підприємства.
Відсутність в розміщеній на веб-сайті Smida.gov.ua звітності ПрАТ "НВО "Етал" інформації про наявність зобов'язань за оспорюваним Договором поруки не є достатнім свідченням фіктивності правочину, оскільки не виключено допущення помилок при складанні та розміщенні відповідних звітів.
Також не є свідченням фіктивності правочину відсутність належного обліку оспорюваного Договору АТ "Банк "Національні інвестиції", оскільки матеріалами справи підтверджується підписання Договору його сторонами, у тому числі АТ "Банк "Національні інвестиції". В матеріалах справи відсутні докази того, що такий Договір зі сторони банку фактично не підписувався або підписувався в день, який не відповідає даті Договору чи підписувався особою з перевищенням повноважень. Не зазначено вказане і як підставу позову про визнання договору недійсним.
Одночасно, господарський суд вважає підтвердженими доводи ПАТ "Піреус Банк МКБ" про не здійснення сторонами оспорюваного Договору дій, спрямованих на виконання Договору, та відсутність фактичного виконання такого Договору.
Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення АТ "Банк "Національні інвестиції" та ПрАТ "НВО "Етал" дій по виконанню Договору. Згідно рішення господарського суду м. Києва від 14.09.2015 у справі № 910/17805/15 позов про стягнення заборгвоаності за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 пред'явлено банком лише до ТОВ "Свісс Партнерз". Лист-вимога №1815/8 від 02.06.2015 за підписом директора департаменту кредитування АТ "Банк "Національні інвестиції" до ПрАТ "НВО "Етал" про сплату боргу за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, на яку посилається у запереченнях на позов ТОВ "Фінансгарант", надана до суду в незасвідченій копії (том 34 а.с. 55).
За вимогами ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, подана до матеріалів справи незасвідчена копія листа-вимоги № 1815/8 від 02.06.2015 не оцінюється судом як доказ. При цьому враховано, що АТ "Банк "Національні інвестиції" в письмових поясненнях до суду від 13.12.2018 не підтвердив направлення такої вимоги (том 35 а.с. 94). Під час судового засідання 10.01.2019 встановлено відсутність оригіналу зазначеного листа-вимоги.
Разом з цим, сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Якщо сторони не вчиняють жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суд тільки приймає рішення про визнання такого правочину недійсним, без застосування реституції. Якщо ж на виконання правочину було передано майно або майнові права, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Окрім того, для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним. Як зазначено вище, визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.
Вказана позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/23633/17.
Господарський суд вважає, що позивачем не доведено наявність вказаного у діях сторін оспорюваного Договору - АТ "Банк "Національні інвестиції" та ПрАТ "НВО "Етал".
Так, мотивуючи наявність умислу обох сторін оспорюваного Договору на його фіктивність, ПАТ "Піреус Банк МКБ" посилається на ті обставини, що ПрАТ "НВО "Етал" з 2011 року постійно мав багатомільйонні кредитні зобов'язання, а АТ "Банк "Національні інвестиції" не міг не знати про реальний фінансовий стан відповідача і його об'єктивну неможливість виконання взятих на себе зобов'язань.
Разом з цим, як вже встановлено вище, матеріалами справи не доводиться неможливість виконання ПрАТ "НВО "Етал" зобов'язання за оспорюваним Договором саме на момент укладення Договору, оскільки відповідний висновок позивачем зроблено без урахування конкретних строків та порядку виконання зобов'язань, а також без урахування та аналізу реального фінансового стану відповідача 1 на момент укладання Договору. Подальше невиконання ПрАТ "НВО "Етал" будь-якого зобов'язання не є беззаперечним свідченням наявності факту неможливості його виконання на момент укладання Договору.
Твердження позивача, що використання механізму укладення Договору солідарного обов'язку разом з аналогічними договорами може слугувати інструментом істотного впливу та контролю процедури банкрутства, відхиляється судом, так як сторона оспорюваного Договору - АТ "Банк "Національні інвестиції" не виступає кредитором ПрАТ "НВО "Етал" у справі про банкрутство останнього. Як зазначено вище, АТ "Банк "Національні інвестиції" вимоги за Кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" згідно договору № 169-12 від 17.09.2015. В матеріалах справи відсутні докази нікчемності чи недійсності вказаного договору. Також в матеріалах справи відсутні докази умисного доведення до банкрутства, у тому числі внаслідок вчинення дії по укладенню оспорюваного Договору.
Стосовно вчинення дій по виконанню оспорюваного Договору зі сторони ТОВ "Фінансгарант" господарський суд зазначає про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження вказаного, оскільки вимоги про сплату боргу, на які посилається відповідач 2 в своїх запереченнях, подано до матеріалів справи в незасвідчених копіях (том 34 а.с. 56-62). В судовому засіданні 11.01.2018 суду надано для огляду оригінал лише однієї вимоги від 28.12.2015 № 28/12/15-3.
Між тим, обставини вчинення чи не вчинення дій по виконанню оспорюваного Договору зі сторони ТОВ "Фінансгарант" не є визначальними при вирішенні даного спору, оскільки ТОВ "Фінансгарнат" не укладало оспорюваний Договір, тоді як суд досліджує дотримання вимог законодавства станом на дату укладення Договору.
Суд вважає безпідставними твердження ПАТ "Піреус Банк МКБ" стосовно укладення Договору всупереч меті статутної діяльності ПрАТ "НВО "Етал", оскільки у разі виконання зобов'язання ПрАТ "НВО "Етал" останній в силу приписів ст. 544 Цивільного кодексу України має право на зворотну вимогу з основного боржника.
Укладання договору за відсутності письмової згоди ПАТ "Піреус Банк МКБ", на що звертає увагу позивач, не підпадає під кваліфікацію фіктивності правочину, що є правовою підставою заявленого позову.
З підстав вищенаведеного господарський суд дійшов висновку про не доведення позивачем ознак фіктивності Договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012, укладеного між ПрАТ "НВО "Етал" та АТ "Банк "Національні інвестиції", у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні зазначених позовних вимог.
Вказане не позбавляє права ПАТ "Піреус Банк МКБ" звертатися до господарського суду з позовом про визнання недійсним оспорюваного Договору, однак за інших правових підстав.
Судовий збір за вказаною позовною заявою згідно правил ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на ПАТ "Піреус Банк МКБ".
Керуючись ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 3, 12, 129, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" № 1720/10-ІІІ від 18.10.2017 про визнання недійсним договору від 11.03.2014 про встановлення солідарного обов'язку за кредитним договором № 169-12 від 30.05.2012 укладеного між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" та Акціонерним товариством "Банк" Національні інвестиції".
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
3. Примірники ухвали направити: боржнику, розпоряднику майна - арбітражному керуючому Гусару І.О. (АДРЕСА_2), ТОВ "ФІНАНСГАРАНТ" (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 52, офіс 11), ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8), ТОВ "Торговий дім "ЕТАЛ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1), ФОП ОСОБА_10 (АДРЕСА_1), Олександрійській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (вул. Пролетарська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000), ТОВ "Управляюча компанія "Електромеханічні заводи - Україна" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2), ТОВ "Електромеханічний завод "ЕТАЛ" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1), Олександрійському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 8), ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" (61307, м. Харків, проспект Московський, 199), ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15; (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54), АТ "СБЕРБАНК" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), Олександрійській міській раді, ТОВ "ФАКТОР-КОМФОРТ" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8).
Повний текст ухвали складено 15.01.2019.
Суддя В.В.Тимошевська
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://kr.arbitr.gov.ua.