ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.01.2019Справа № 910/13607/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК"
до Приватного підприємства "БУДПОСТАЧ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Селтік»
про стягнення 323 198, 70 грн.
Представники:
від позивача: Шалашова В.І.;
від відповідача: Кацинський О.В.;
від третьої особи: Красіков В.В.
Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "БУДПОСТАЧ" (далі-відповідач) про стягнення збитків у розмірі 2 322 990, 68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 12.02.2018 по 08.06.2018, як зазначає позивач, відповідачем здійснювалося користування приміщенням позивача по вул. Червоноткацька, 46 в м. Києві без укладення договору та без сплати коштів за таке користування, в результаті чого позивачу було завдано збитки у вигляді недоотриманих доходів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.11.2018.
20.10.2018 через загальний відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі №826/26802/15 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано реєстраційний запис про право власності ПАТ «БГ Банк» на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. «Е») загальною площею 13 491,3 кв.м., що розташований за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, та поновлено попередній запис про те, що власником зазначених приміщень є Приватне підприємство «Селтік», в результаті чого між відповідачем та Приватним підприємством «Селтік» укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлових приміщень, якою змінено преамбулу договору шляхом зазначення орендодавцем приміщення по вул. Червоноткацька, 46 в м. Києві - ПП «Селтік».
08.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендних платежів та 3 % річних у сумі - 1 464 506, 68 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №001 від 01.06.2017.
У судому засіданні 08.11.2018 суд, розглянувши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, дійшов висновку що подана заява спрямована одночасно на зміну предмета і підстав позову, що не допускається, у зв'язку з чим суд визнав подану заяву такою, що задоволенню не підлягає, оскільки позивачем в позовній заяві заявлено вимоги про стягнення збитків спричинених відповідачем через позадоговірне користування нерухомим майном посилаючись на норми ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, в той час, як у поданій заяві про зміну предмету позову позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендних платежів та 3% річних у сумі 1 464 506, 68 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №001 від 01.06.2017.
Крім того, у судовому засіданні 08.11.2018 представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд залучити до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Селтік».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 клопотання Приватного підприємства «Будпостач» про залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Селтік». Підготовче засідання відкладено на 06.12.2018.
28.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки відповідач не набував у власність спірні приміщення, та не отримував дохід від спірних приміщень, а навпаки поніс видатки у вигляді орендної плати та компенсації комунальних послуг на користь Приватного підприємства «Селтік».
30.11.2018 представник відповідача через відділ автоматизованого документообігу суду подав додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного документу, який міг би підтвердити право власності на нежилі приміщення хімічного цеху (в літ. Е) загальною площею 13 491, 3 кв.м., що розташований за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.
06.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у сумі 323 198, 70 грн. за незаконне користування майна позивача з 12.02.2018 по 28.02.2018.
Також, 06.12.2018 представник позивача подав заяву про повернення надмірно сплачених коштів, в якій позивач просить суд повернути на користь позивача надмірно сплачений судовий збір у розмірі 29 996, 89 грн.
У судовому засіданні 06.12.2018 розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду. За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме стягнення збитків у сумі 323 198, 70 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13607/18 призначено на 10.01.2019.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 10.01.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
05.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у користування складські приміщення площею 2 743, 6 кв.м. та складські приміщення площею 300, 00 кв.м. (загальна площа 3043, 6 кв.м.), що знаходяться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, схема розташування яких наведена у додатку № 1 до цього договору.
Об'єкт оренди може використовуватися орендарем з метою здійснення ним господарської діяльності (п. 1.1. договору).
Строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє впродовж 2 (двох) років 11 (одинадцяти) місяців (п. 7.3. договору).
На виконання умов договору оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16 від 05.09.2016, орендар прийняв, а орендодавець передав майно, а саме: складське приміщення площею 2 743, 6 кв.м. та складське приміщення площею 300, 00 кв.м. (загальна площа 3 043, 6 кв.м.), що знаходиться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, схема розташування яких наведена в додатку № 1 до договору, що підтверджується актом приймання-передачі від 05.09.2016.
Крім того, 31.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № О 900/0, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування складські приміщення загальною площею - 900, 00 кв.м., що знаходяться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, схема розташування, яких наведена в додатку № 1 до цього договору.
Приміщення може використовуватися орендарем з метою здійснення ним господарської діяльності (п. 1.2. договору).
Строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє впродовж 2 (двох) років 11 (одинадцяти) місяців (п. 7.3. договору).
На виконання умов договору оренди нежитлових приміщень № О 900/0 від 31.03.2017, орендар прийняв, а орендодавець передав майно, а саме: складське приміщення площею 900, 0 кв.м. та складське приміщення площею 300, 00 кв.м. (загальна площа 3 043, 6 кв.м.), що знаходиться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, схема розташування яких наведена в додатку № 1 до договору, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2017.
Разом з тим, як зазначає позивач, 12.02.2018 Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" набуло право власності на об'єкт нерухомого майна: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), загальною площею 13 491, 3 кв.м., що розташоване за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52667480000, номер запису про право власності: 24799392, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 113731382 від 12.02.2018.
В подальшому нерухоме майно було відчужено позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Труб-Інжбуд», про що між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 08.06.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за № 1930, відповідно до якого продавець передав майно, вказане у п. 1.2. цього договору у власність покупцю, а покупець прийняв майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 1.2. договору, предметом купівлі-продажу за цим договором є наступне нерухоме майно: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), загальною площею 13 491, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52667480000. Відповідно до даних міського земельного кадастру нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер (обліковий код) земельної ділянки 62:068:0312, по вул. Червоноткацька, 46 у Деснянському районі м. Київа, площею 1,1435 га. У відповідності до вимог ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до покупця переходить відповідне право на земельну ділянку або її частину на якій розміщене нерухоме майно, без змін її цільового призначення в обсягах та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно п. 2.1. договору, продаж нерухомого майна вчиняється за 23 252 310, 00 грн., в тому числі ПДВ, які були сплачені покупцем продавцю у повному обсязі до моменту укладення цього договору на підставі протоколу UA-EA-2018-03-19-000293-а від 17.04.2018 складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.
Проте, як стверджує позивач, станом на дату набуття позивачем права власності на зазначене вище нежитлове приміщення та до його відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Труб-Інжбуд», користування частиною приміщення площею 5 466, 2 кв.м. здійснювало Приватне підприємство "БУДПОСТАЧ" без сплати орендних платежів та укладеного договору, у зв'язку з чим листом від 16.02.2018 № 08/136 позивач звернувся до відповідача, в якому повідомив, що питання використання приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 на підставі правовідносин оренди з 12.02.2018 необхідно узгоджувати з ПАТ «БГ БАНК» шляхом підписання відповідного договору.
Листом від № 795/юр від 05.04.2018 відповідачем надано відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомлено, що Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" було отримано від Приватного підприємства «Селтік» рахунки на оплату №№ 117, 118 від 23.03.2018, № 78 від 22.02.2018, № 58 від 12.02.2018, а також акти надання послуг № 34 від 31.01.2018, № 75, 76 від 28.02.2018, а також надано копію довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.04.2018 в якій зазначено, що власником нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. «Е») загальною площею 13 491, 3 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 є Приватне підприємство «Селтік», у зв'язку з чим відповідачем здійснювалися орендні платежі на користь ПП «Селтік».
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що за період з 12.02.2018 року по 08.06.2018 відповідачем здійснювалося фактичне користування приміщенням позивача по вул. Червоноткацька, 46 в м. Києві без укладення договору та без сплати коштів за таке користування, в результаті чого позивачу було завдано збитки у вигляді недоотриманих доходів у розмірі 323 198, 70 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2014 Правлінням Національного банку України (далі - НБУ) прийнято рішення про віднесення ПАТ "БГ Банк" до категорії неплатоспроможних, про що винесено постанову № 745 від 27.11.2014.
27.11.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 131 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ Банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "БГ Банк".
26.02.2015 постановою Правління Національного банку України № 134 прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ Банк".
27.02.2015 на підставі постанови правління Національного банку України від 26.02.2015 № 134, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 43 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БГ Банк" строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 № 2214 з 06.06.2017 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" Луньо Іллю Вікторовича.
Крім того, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.02.2018 № 305 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" на один рік з 27.02.2018 по 26.02.2019 включно, а також продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "БГ БАНК" Луньо Іллі Вікторовича строком на один рік з 27.02.2018 по 26.02.2019 включно.
Як встановлено судом вище, між Публічним акціонерним товариством "БГ БАНК" та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" було укладено договори оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16 від 05.09.2016 та № О 900/0 від 31.03.2017, відповідно до яких позивач передав у користування відповідача нерухоме майно: складські приміщення площею 2 743, 6 кв.м. та складські приміщення площею 300, 00 кв.м. (загальна площа 3043, 6 кв.м.), що знаходиться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46; складське приміщення площею 2 743, 6кв.м. та складське приміщення площею 300, 00 кв.м. (загальна площа 3 043, 6 кв.м.), що знаходиться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 (засновник Приватного підприємства «Селтік») зверталася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач) треті особи: Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК» (який є правонаступником ПАТ «БАНК ПЕРШИЙ» (третя особа 1)), Приватне підприємство «СЕЛТІК» (третя особа 2) про визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м. за ПАТ «Банк Перший» код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень; зобов'язати реєстратора внести/поновити реєстраційний запис до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е) за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 м2, за Приватним підприємством «Селтік» (код ЄДРПОУ 32243688).
Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 у справі № 826/26802/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м. за ПАТ «Банк Перший» код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/пов'язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.
Як зазначено судом у справі, 16.10.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь О. І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 6851995 та внесено запис про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, за ПАТ «Банк Перший» (надалі- оскаржуване рішення). Оскаржуване рішення було прийняте за результатами розгляду заяви з ПАТ «Банк Перший» (надалі - Банк) на підставі договору іпотеки від 29.02.2008 року, укладеного між ПП «Селтік» (іпотекодавець) та Банком (іпотекодержатель).
Тож, 24.04.2017 між Приватним підприємством «Селтік» (орендодавець) та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" (орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16 від 05.09.2016, відповідно до якої у зв'язку з відновленням в судовому порядку Приватним підприємством «Селтік» права власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46 та враховуючи укладений договір оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16 від 05.09.2016 укладений між ПП "БУДПОСТАЧ" та ПАТ «БГ БАНК» сторони домовились внести зміни до преамбули договору оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16 від 05.09.2016 та викласти її в наступний редакції: Приватне підприємствое «Селтік» - орендодавець, а Приватне підприємство "БУДПОСТАЧ" - орендар.
Разом з тим, додатковою угодою № 2 від 31.05.2017 до договору оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16 від 05.09.2016 сторони дійшли згоди достроково припинити дію договору оренди нежитлових приміщень № О 05/09/16 від 05.09.2016 з 31.05.2017.
31.05.2017 Приватним підприємством «Селтік» (орендодавець) та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" (орендар) складено та підписано акт прийому-передачі (повернення) нежитлових приміщень, відповідно до якого орендар повернув з оренди, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 2 743, 6 кв.м. та 300, 00 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46.
Крім того, 24.04.2017 між Приватним підприємством «Селтік» (орендодавець) та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" (орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № О 900/0 від 31.03.2017, відповідно до якої у зв'язку з відновленням в судовому порядку Приватним підприємством «Селтік» права власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46 та враховуючи укладений договір оренди нежитлових приміщень № О 900/0 від 31.03.2017 укладений між ПП "БУДПОСТАЧ" та ПАТ «БГ БАНК» сторони домовились внести зміни до преамбули договору оренди нежитлових приміщень № О 900/0 від 31.03.2017 та викласти її в наступний редакції: Приватне підприємствое «Селтік» - орендодавець, а Приватне підприємство "БУДПОСТАЧ" - орендар.
Разом з тим, додатковою угодою № 2 від 31.05.2017 до договору оренди нежитлових приміщень № О 900/0 від 31.03.2017 сторони дійшли згоди достроково припинити дію договору оренди нежитлових приміщень № О 900/0 від 31.03.2017 з 31.05.2017.
31.05.2017 Приватним підприємством «Селтік» (орендодавець) та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" (орендар) складено та підписано акт прийому-передачі (повернення) нежитлових приміщень, відповідно до якого орендар повернув з оренди, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 900, 00 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2017 між Приватним підприємством «Селтік» (орендодавець) та Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 001, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, яке належить орендодавцеві на підставі права власності, а саме: нежитлове приміщення у будівлі орендодавця, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, загальною площею 5 466, 2 кв.м., для розміщення складу.
Строк оренди за цим договором починається з моменту підписання акту прийому-передачі майна орендарю та закінчується 31.05.2019 (п. 1.2. договору).
На виконання умов договору оренди нежитлових приміщень № 001 від 01.06.2017, орендар прийняв, а орендодавець передав нежитлове приміщення у будівлі орендодавця, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, загальною площею 5 466, 2 кв.м. для розміщення складу, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 01.06.2017.
Разом з тим, як зазначає позивач, 12.02.2018 Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" набуло право власності на об'єкт нерухомого майна: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), загальною площею 13 491, 3 кв.м., що розташоване за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52667480000, номер запису про право власності: 24799392, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 113731382 від 12.02.2018.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 871 від 26.03.2018 було вирішено надати згоду уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ «БАНК» на укладення договору оренди частини нежитлового приміщення ПАТ «БГ «БАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 на наступних умовах: передача в оренду до 25.02.2019 (включно) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 5 466, 2 кв.м., за ціною не нижче 300 641, 00 грн., в т.ч. ПДВ із розрахунку вартості 55, 00 грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення, орендар - ПП «Будпостач».
Отже, як стверджує позивач, станом на дату набуття позивачем права власності на зазначене вище нежитлове приміщення, користування частиною приміщення площею 5 466, 2 кв.м. Приватне підприємство "БУДПОСТАЧ" здійснювало без сплати орендних платежів та укладеного договору, у зв'язку з чим листом від 16.02.2018 № 08/136 позивач звернувся до відповідача, в якому повідомив, що питання використання приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 на підставі правовідносин оренди з 12.02.2018 необхідно узгоджувати з ПАТ «БГ БАНК» шляхом підписання відповідного договору.
Листом від № 795/юр від 05.04.2018 відповідачем надано відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомлено, що Приватним підприємством "БУДПОСТАЧ" було отримано від Приватного підприємства «Селтік» рахунки на оплату №№ 117, 118 від 23.03.2018, № 78 від 22.02.2018, № 58 від 12.02.2018, а також акти надання послуг № 34 від 31.01.2018, № 75, 76 від 28.02.2018, а також надано копію довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.04.2018 в якій зазначено, що власником нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. «Е») загальною площею 13 491, 3 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 є Приватне підприємство «Селтік», у зв'язку з чим відповідачем здійснювалися орендні платежі на користь ПП «Селтік».
Тож, звертаючись до суду з вказаним позовом ПАТ «БГ БАНК» вказує, що за період з 12.02.2018 року по 08.06.2018 відповідачем здійснювалося фактичне користування приміщенням позивача по вул. Червоноткацька, 46 в м. Києві без укладення договору та без сплати коштів за таке користування, в результаті чого позивачу було завдано збитки у вигляді недоотриманих доходів у розмірі 323 198, 70 грн., які останній просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої в найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Отже, наймачеві надається додатковий захист шляхом встановлення правила, що перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму. Новий власник речі набуває прав та обов'язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Тобто в результаті переходу права власності на найману річ має місце заміна наймодавця в договорі найму.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018 у справі № 922/2318/17.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом положень ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як встановлено судом вище, відповідачем використовуються нежитлове приміщення у будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, загальною площею 5 466, 2 кв.м., для розміщення складу на підставі договору оренди нежитлових приміщень № 001, від 01.06.2017 укладеного з Приватним підприємством «Селтік».
При цьому, строк оренди за договором оренди нежитлових приміщень № 001, від 01.06.2017 закінчується 31.05.2019 (п. 1.2. договору).
В той же час, в матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 113731382 від 12.02.2018, відповідно до якого 12.02.2018 Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" набуло право власності на об'єкт нерухомого майна: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. «Е»), загальною площею 13 491, 3 кв.м., що розташоване за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52667480000, номер запису про право власності: 24799392.
Таким чином, суд зазначає, що у заявлений позивачем період з 12.02.2018 по 08.06.2018 власником орендованого відповідачем приміщенням був позивач та саме останньому відповідач зобов'язаний був сплачувати орендні платежі, враховуючи що позивачем у встановленому законом порядку та строки було повідомлено відповідача про набуття ним права власності на орендоване відповідачем приміщення.
Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача завдані останньому збитки у розмірі 323 198, 70 грн.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно приписів статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (Постанова Вищого господарського суду України від 19 березня 2015 року у справі №910/19489/14).
Проте, суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження розміру завданих збитків саме на суму 323 198, 70 грн. та яким чином вирахувана дана сума.
Отже, суд робить висновок, що позивач не довів суду належними засобами доказування причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіянням збитків саме на суму 323 198, 70 грн.
Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків у розмірі 323 198, 70 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" до Приватного підприємства "БУДПОСТАЧ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Селтік» про стягнення 323 198, 70 грн. не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Крім того, суд відзначає, що при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було сплачено судовий збір в сумі 34 844, 86 грн., однак враховуючи зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі 29 996, 88 грн. підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи заяву Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" про повернення судового збору, суд вирішив повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 29 996, 88 грн., оскільки судовий збір від суми 323 198, 70 грн. становить 4 847, 98 грн., тож 34 844, 86 грн. - 4 847, 98 грн. виходить 29 996, 88 грн.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд покласти на позивача витрати, пов'язані із правовою допомогою.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, інтереси позивача в судових засіданнях представляв адвокат Кацинський О.В., однак суду не надано доказів на підтвердження понесених витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката, а саме детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог відповідача про покладення на позивача витрат, пов'язаних із правовою допомогою.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, ідентифікаційний код - 20717958) сплачений судовий збір у розмірі 29 996 (двадцять дев'ятсот тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 88 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 15.01.2019
Суддя Щербаков С.О.