ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
14.01.2019Справа № 910/16551/18
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця Дук Тетяни Миколаївни, м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
про зобов'язання вчинити дії, -
Фізична особа-підприємець Дук Тетяна Миколаївна (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (відповідач) усунути перешкоди щодо користування та розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку № 26006050272885, який відкрито у відповідача шляхом негайного розблокування поточного рахунку та надати позивачеві можливість зняти грошові кошти, які знаходяться на вказаному рахунку.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом не було дотримано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме не зазначено у позовній заяві вірного найменування відповідача, не надано належним чином засвідченої копії укладеного між сторонами договору банківського рахунку, не зазначено у позовній заяві яким актом законодавства або договором передбачено обраний спосіб захисту свого права у частині вимог щодо негайного розблокування поточного рахунку та надання позивачеві можливості зняти грошові кошти, які знаходяться на вказаному рахунку, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), у зв'язку з чим ухвалою суду від 17.12.2018р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк (10 (десять) днів з дня вручення ухвали) та спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом зазначення відповідних відомостей та надання вказаних доказів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
За приписами чинного процесуального закону учасники судового процесу повинні добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
У встановлений судом строк позивачем подано до суду заяву разом з позовною заявою у новій редакції в порядку усунення недоліків.
Разом з тим, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви та додатків до неї, суд приходить до висновку про те, що позивачем не усунуто всіх недоліків позовної заяви, про які судом було зазначено в ухвалі суду від 17.12.2018р.
Судом встановлено, що позивачем усунуто вказані в ухвалі суду від 17.12.2018р. недоліки щодо зазначення вірного найменування відповідача, подано клопотання про витребування доказів на підтвердження укладення між сторонами договору банківського рахунку.
Щодо обраного способу захисту, у поданій до суду уточненій позовній заяві позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача по встановленню обмежень позивачеві по використанню поточного рахунка №26006050272885 та зобов'язати відповідача зняти обмеження з вказаного поточного рахунку.
Тобто, при усуненні недоліків позовної заяви позивачем фактично заявлено інші 2 (дві) вимоги немайнового характеру, натомість судовий збір позивачем оплачено як за одну вимогу.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Таким чином, позивач усуваючи недоліки позовної заяви та уточнюючи позовні вимоги приписів законодавства щодо надання доказів сплати судового збору не врахував, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач у встановлений строк описаного в ухвалі суду від 17.12.2018р. недоліку позовної заяви не виконав.
Крім того, суд встановив, що уточнена позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, зазначення у позовній заяві доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), що не відповідає вимогам п. п. 7, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, на що звертав увагу позивача суд у своїй ухвалі від 17.12.2018р.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з положеннями ст. ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
У даному випадку, суд виходить з того, що позивач у будь-якому разі був не позбавлений свого права усунути описані судом в ухвалі від 17.12.2018р. недоліки у встановлений строк та спосіб та в подальшому включити заперечення на вказаний судовий акт (у випадку незгоди з ним) до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду даного спору.
Відповідно до ч. 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У зв'язку з викладеним позовну заяву і додані до неї документи слід вважати неподаною та повернути заявникові.
Суд звертає увагу позивача на те, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Дук Тетяни Миколаївни і додані до неї документи вважати неподаною та повернути (в тому числі й заяву без номеру від 02.01.2019р. з додатками) заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя C.М. Морозов