Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"14" січня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/33/19
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П., розглядаючи позовну заяву Керівника Коростенської місцевої прокуратури (м. Коростень) та додані до неї матеріали до Олевської міської ради Житомирської області (м. Олевськ) та Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" (м. Житомир) про зобов'язання відповідачів внести зміни до договору підряду № 309 від 18.09.2018 ,
Позовну заяву Керівником Коростенської місцевої прокуратури (м. Коростень) подано в статусі позивача.
Водночас у позовній заяві зазначено, що саме Олевська міська рада ( відповідач-1) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки джерелами фінансування будівництва є кошти державного бюджету України.
Звертаючись із даним позовом до суду в статусі позивача, прокурор зазначає, що вказана позовна заява подана, як захід прокурорського реагування на неналежне здійснення Олевською міською радою ( відповідач-1) захисту інтересів територіальної громади села Хочино Олевського району Житомирської області у створенні якісної та безпечної експлуатації сучасного центру безпеки громадян по вул. Малікова, 52 в с. Хочино, Олевського району, що проявляється у невжитті всіх можливих та необхідних заходів для виконання відповідачем -1 вимог чинного законодавства в частині внесення змін до умов договору підряду № 309 від 18.09.2018 щодо 10-ти річного гарантійного строку експлуатації об'єкта будівництва від дня його прийняття замовником, як визначено п.103 Загальних умов, а саме, не ініційовано внесення змін до договору в цій частині перед Приватною ремонтно-будівельною фірмою "Комунальник" (відповідач-2).
Мотивуючи правові підстави позову, прокурор посилається на ч.2 статті 651 ЦК України , відповідно до якої договір може бути змінено за рішенням суду на в и м о г у о д н і є ї із сторін договору у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до предмету позову , прокурор просить в судовому порядку зобов'язати відповідачів , як сторін договору підряду № 309 від 18.09.2018 , внести зміни до його умов в частині гарантійного строку експлуатації об'єкта будівництва.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 21.12.18року у справі № 922/901/17 підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються судами першої та апеляційної інстанцій, які мають досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.
Так, частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
ГПК України в чинній редакції, також установлює, що господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (пункт 1 частини першої статті 20 цього Кодексу) ( постанова ОСОБА_1 Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справа № 915/533/15).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 19.12.18року у справі №921/8/18, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах органу місцевого самоврядування. Однак як процесуальний представник останнього, а не як позивач.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 07.12.18 у справі № 924/1256/17 та Верховного Суду у Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 05.12.18 у справі № 923/129/17, зміст п. 3 ч. 1 статті 131 - 1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Інакше, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідатиме принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України) ( надалі за текстом - Верховний Суд).
Верховний Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, в тому числі, органи місцевого самоврядування, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).
Сам лише факт відсутності звернення суб'єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.
У позовній заяві, яка мотивована , серед іншого, приписами ч. 2 статті 651 ЦК України щодо суб'єкта звернення з позовом до суду у спорі, що виник на стадії зміни правочину у господарській діяльності, відсутні обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави в господарському суді в статусі позивача із вимогою до органу місцевого самоврядування в статусі відповідача, як сторони договору підряду № 309 від 18.09.2018 , зобов'язати останнього внести до нього зміни. У позовній заяві відсутні посилання на норми права, які надають право особі, яка не є стороною договору , вимагати від його сторін внесення до нього змін.
Враховуючи викладене, у кожному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (правова позиція Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 07.12.18 у справі № 924/1256/17).
Так, стаття 174 Кодексу визнає два процесуальні механізми , які суд вправі застосувати , встановивши , що позовну заяву подано без додержання , зокрема, вимог, викладених у статті 162 цього Кодексу, і зокрема:
- постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху , вказавши на її недоліки , спосіб та строк їх усунення;
- постановити ухвалу про повернення позовної заяви і доданих до неї документів , якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави ( п.4 ч.5).
Господарський суд ухвалює застосувати процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Керівника Коростенської місцевої прокуратури (м. Коростень) залишити без руху.
2. Керівнику Коростенської місцевої прокуратури протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом дотримання вимог ст.ст. 4, 20, 53 та 162 ГПК України та статті 172 цього Кодексу.
3. Роз'яснити Керівнику Коростенської місцевої прокуратури , що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається згідно з ч. ч. 4 та 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набрала законної сили 14.01.2019 року та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2
1 - у справу
2- заявнику (рек. з пов.)