09.01.2019 м. Дніпро Справа № 904/3477/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач);
суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 про зупинення провадження у справі № 904/3477/18 (суддя Новікова Р.Г.), повний текст ухвали підписаний 13.11.2018
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Блок», м. Кам'янське, Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального закладу «Клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
про визнання укладеного між сторонами договору на виконання підрядних робіт б/н від 10.08.2017 припиненим з 14.11.2017 та стягнення надлишково сплачених грошових коштів у сумі 70207,17грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Блок» про визнання договору на виконання підрядних робіт №б/н від 10.08.2017 припиненим з 14.11.2017 та стягнення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 70207,17грн.
Вимоги про визнання договору підряду від 10.08.2017 припиненим обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання робіт з дотриманням локального проектного креслення і надання проміжних актів виконаних робіт. Обґрунтовуючи вимогу про стягнення 70207,17грн. позивач зазначив, що вартість виконаних робіт становить 69792,83грн., в той час як він перерахував відповідачу 140000,00грн., тому просить стягнути різницю сплачених грошових коштів в якості оплати за договором підряду від 10.08.2017 і вартістю фактично виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2018 відкрито провадження у справі №904/3477/18.
Відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання щодо встановлення фактичної вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Блок» відповідно до умов договору підряду від 10.08.2017 робіт (з урахуванням використаних матеріалів) з реконструкції системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу «Клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, що знаходиться по вул. Космічна, 21, у м. Дніпрі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/3477/18 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Блок» про призначення судової будівельно-технічної експертизи. У справі №904/3477/18 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Витрати з проведення експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Блок». Провадження у справі №904/3477/18 на час проведення експертизи зупинено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована необхідністю визначення обґрунтованості розміру заявлених до стягнення надлишково сплачених грошових коштів за договором підряду від 10.08.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі №904/3477/18 та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права .
Скаржник зазначає, що матеріали справи містять висновок будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018, проведеного на замовлення позивача, відповідно до якого надані відповіді на запитання призначеної у справі судової експертизи, у зв'язку з чим вважає призначення у справі №904/3477/18 судової будівельно-технічної експертизи необґрунтованим затягуванням розгляду справи.
Скаржник вважає, що місцевий господарський суд неповно з'ясував встановлені експертним дослідженням обставини справи, не викликав експерта для надання усних пояснень в судове засідання, тому неправомірно відмовив у прийнятті експертного дослідження в якості доказу у даній справі.
Скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що експертне дослідження не відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України через відсутність у ньому застереження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок, тому що в експертному дослідженні є посилання на використання під час його проведення, в тому числі, на Закон України «Про судову експертизу», статтею 14 якого встановлено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності, з чого скаржник робить висновок про обізнаність експерта ОСОБА_2 про настання юридичної відповідальності за завідомо неправдивий висновок.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 колегією суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б., суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А. відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 про зупинення провадження у справі №904/3477/18.
У судовому засіданні 09.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Учасники справи не скористалися своїм правом участі у судовому засіданні.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1» та Комунальним закладом «Клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради 07.08.2017 укладений договір №52, згідно з яким позивач зобов'язався протягом 2017 року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, виготовленої на об'єкт «Реконструкція системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки Комунального закладу «Клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», який знаходиться по вул. Космічній, 21, у м. Дніпрі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1» 10.08.2017 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Блок» договір на виконання підрядних робіт, згідно з яким виконавець зобов'язується власними та залученими силами, матеріально-технічними засобами та механізмами, за завданням замовника (позивача) у визначені договором строки, виконати реконструкцію системи киснепостачання корпусу стаціонару та поліклініки.
На підставі рахунку-фактури №СФ-476 від 01.09.2017 позивачем було перераховано відповідачу 140000,00грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №3676 від 20.09.2017, №3942 від 12.10.2017, №3972 від 13.10.2017.
Позивач зазначає, що листом від 20.11.2017 повідомив відповідача про розірвання договору підряду, тому на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України наполягає на визнанні договору від 10.08.2017 припиненим.
Позовна вимога про стягнення з відповідача надлишково сплачених позивачем грошових коштів мотивована виконанням відповідачем робіт за договором підряду від 10.08.2017 на суму 69792,83грн., в той час як позивач сплатив за виконання робіт 140000,00грн., внаслідок чого простить стягнути з відповідача залишок невикористаної суми грошових коштів. В свою чергу відповідач посилається на повне виконання своїх зобов'язань за договором підряду від 10.08.2017 і відсутність в нього перед позивачем заборгованості.
З метою визначення обґрунтованості розміру заявлених до стягнення надлишково сплачених за договором підряду від 10.08.2017 грошових коштів у сумі 70207,17грн., місцевий господарський суд призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу.
З огляду на предмет позову у даній справі, проаналізувавши поставлені на вирішення експертизи питання, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про призначення у справі судової експертизи, оскільки встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у цій справі, потребують спеціальних знань.
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на наявний у матеріалах справи висновок будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018, в якому зазначено, що вартість фактично виконаних будівельних робіт, здійснених при виробництві недобудованої споруди фундаменту кисневої газифікаційної станції складає 69792,83грн. з огляду на наступне.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (частина 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
У складеному судовим експертом ОСОБА_2 висновку будівельно-технічного експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018 не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Таким чином, наявний у матеріалах справи висновок будівельно-технічного судового експертного дослідження №1221-04 від 19.06.2018 не є висновком експерта, а виходячи з об'єктивної необхідності встановлення вартості виконаних відповідачем робіт апеляційний господарський суд підтримує висновки місцевого господарського суду щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи те, що оскаржуваною ухвалою у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, а для її проведення матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний господарський суд зазначає, що місцевий господарський суд у цьому випадку скористався правом зупинити провадження у справі, наданим йому статтею 228 Господарського процесуального кодексу України, що не може вважатися порушенням норм процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 255, 269, 271, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі ОСОБА_1» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2018 у справі № 904/3477/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повне рішення складено 15.01.2019.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Л.М. Білецька
ОСОБА_3