Справа № 524/5817/18
Провадження №2-а/524/424/18
11.09.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - Предоляк О.С.,
при секретарі судового засідання - Гладкій К.О.
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи - Щепілова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Акіменка Олександра Миколайовича, батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Акіменка О.М., батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову зазначає, що 17 червня 2018 року інспектором роти №4 Акіменком О.М. винесено постанову серії ВР № 159033, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.2 ст.121 КУпАП та накладено штраф в сумі 680 грн.
Вважає вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною та такою, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, а тому просить її скасувати. Зазначає, що п. 31.4.4 «б», п.32.1 «в» Правил дорожнього руху не порушував. Керував транспортним засобом Mercedes-Benz, який використовується для надання послуг з переведення пасажирів, автомобіль не переобладнаний, а засіб для буксирування (фаркоп) у ньому передбачено конструкцією від заводу-виробника. Омивачі скла відповідачем інспектором Акіменком О.М. на справність не перевірялись.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Щепілов О.В. надав до канцелярії суду письмові пояснення в яких просить відмовити у задоволенні позову. У судовому засіданні стверджує, що відповідач інспектор роти №4 Акіменко О.М. правомірно виніс постанову про притягнення водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Відповідач - поліцейський роти №4 батальйону УПП у Полтавській області Акіменко О.В. надіслав на адресу суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Наголошує щодо порушення водієм вимог п. 31.4.4 «б», 32.2. «б» ПДР України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд вважає наступне.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Судом встановлено, що згідно з постановою серії ВР № 159033, 17.06.2018 року о 10-40 год. ОСОБА_3, керував транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на якому не працюють склоомивачі та який переобладнаний з порушенням вимог стандартів (встановлено засіб для буксирування), чим порушив п.п.31.4.4 «б», п.п.32.2 «б» Правил дорожнього руху.
Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).
Відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частини 1, 2 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за 1) керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів(темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; 2) керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації
Підпунктом 31.4.4 «б» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі.
Відповідно до п.п.32.2 ПДР України переобладнання транспортних засобів узгоджуються з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.
Відповідачем не надано суду належних доказів щодо правомірності притягнення водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, а саме відеофіксацію правопорушення нагрудною камерою поліцейського, не опитано свідків події, інших допустимих доказів.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем - інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку що постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП має бути скасована.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України безпідставні.
Також суд вивчивши надані документи, приходить до висновку, що клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку на оскарження вищевказаної постанови та поновлення пропущеного процесуального строку для її оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, тому достатньо підстав для поновлення позивачу зазначеного строку.
Керуючись ст.ст. 5-10, 14, 77, 139, 242-246, 250, 295, 297, 286 КАС України, ст.ст. 7, 121, 245, 246, 247, 251, 254, 258, 279 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_3 строки звернення до суду із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_3 до інспектора роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Акіменка Олександра Миколайовича, батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР №159033 від 17.06.2018 року винесену інспектора роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Акіменко О.М.про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі закрити.
Позовні вимоги до батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.С. Предоляк