Справа № 524/186/19
Провадження №1-кс/524/150/19
11.01.2019 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участі слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області - ОСОБА_4 про накладення арешту в матеріалах кримінального провадження, внесеного 13 листопада 2017 року до ЄРДР за № 12019170090000123, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області - ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту у вказаному кримінальному провадженні № 12019170090000123, яке погоджено прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_5 , а саме просив накласти арешт на кабель електрозв'язку ТНН мідними жилами у середині та в кожусі з чорної резини, металевий ніж ( ножівка) тимчасово вилучені протоколом огляду місця події від 10.01.2019 року.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, пояснивши, що точний опис майна не здійснив, власника не було встановлено.
Власник тимчасового вилученого майна у судове засідання не прибув. Слідчим не встановлено власника майна.
Слідчий суддя, вислухавши клопотання, пояснення слідчого, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.
У ч. ч. 1 - 4 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає
критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
На обґрунтування клопотання слідчий посилався на необхідність накладення арешту для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, усунення протиріч під час досудового розслідування та перевірки дійсності встановлених обставин, для кваліфікації правопорушення, так і для вирішення питання про притягнення певних осіб до відповідальності, у тому числі для/та з метою використання в подальшому для проведення слідчих дій по встановленню обставин вчинення злочину.
Враховуючи вищенаведене, відсутності пред'явлення будь-яким особам підозри у вчиненні злочинів, інших обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не є обґрунтованим, оскільки слідчим всупереч вимогам ч. ч. 1-4 ст. 170, ч. 3 ст. 171 КПК України не вказано підстави і мета такого арешту, та відповідне обґрунтування необхідності саме такого арешту, у тому числі не вказані родові ознаки та інший опис, ідентифікаційні ознаки майна, а саме: назва, вид, марка, довжина, кількість відрізків тощо.
Керуючись ст. 167, 170, 171, 173 КПК України,-
Відмовити слідчому СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про накладення арешту на кабель електрозв'язку ТНН мідними жилами у середині та в кожусі з чорної резини, металевий ніж ( ножівка), які тимчасово вилучені протоколом огляду місця події від 10.01.2019 року у кримінальному провадженні №12019170090000123.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: