532/2720/18
1-кп/532/40/2019
14 січня 2019 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12018170190000745 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня спеціальна, одруженої, не працюючої, судимої 26.07 2017 р. Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, -
Вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26 липня 2017 року ОСОБА_3 визнано винною за ч.1 ст.185 КК України та призначено до покарання у виді 80 годин громадських робіт.
Так, ОСОБА_3 , відповідно до направлення № 2727 від 15 вересня 2017 року, спрямована для відбування кримінального покарання у вигляді 80 годин громадських робіт до Білицької селищної ради Кобеляцького району, що розташоване за адресою: смт. Білики Кобеляцького району, вул. Кобеляцька, 53 А, стала свідомо, без поважної причини, допускати прогули, не виходити на громадські роботи. Відповідно до довідки про роботу, яку виконувала ОСОБА_3 у виді громадських робіт у вересні 2017 року за графіком Білицької селищної ради з запланованих 40 годин не відпрацьовано 36 годин громадських робіт; у жовтні 2017 року - із запланованих 40 годин не відпрацьовано 40 годин громадських робіт; у лютому 2018 року - із запланованих 36 годин не відпрацьовано 16 годин громадських робіт; у березні 2018 року - із запланованих 40 годин не відпрацьовано 40 годин громадських робіт.
Всього не відпрацьовано 56 годин громадських робіт за вироком Кобеляцького районного суду від 26.07.2017, таким чином ОСОБА_3 протягом усього періоду часу, на яке їй було призначено покарання у вигляді громадських робіт, навмисно злісно ухилялася від відбування покарання у виді громадських робіт більше двох разів.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України - ухилення засудженої ОСОБА_3 від відбування покарання у виді громадських робіт.
29.11.2018 року між прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 і обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді арешту строком на 1 (один) місяць. У відповідності до вимог ст. 71 КК України за сукупністю злочинів приєднати невідпрацьовані 56 годин громадськиї робіт із зарахуванням за п.4 ч.1 ст.72 КК України одного дня арешту до восьми годин громадських робіт у виді 7 днів арешту та остаточне покарання визначити - один місяць 7 днів арешту.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою за ч.2 ст. 389 КК України, віднесений до злочинів невеликої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені документи, подані сторонами під час досудового розслідування.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачена ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду від 29.11.2018 року по кримінальному провадженню № 12018170190000745 про визнання винуватості укладену між прокурором Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді арешту строком на один місяць.
Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю злочинів до покарання, призначене цим вироком приєднати невідпрацьовані 56 годин громадських робіт, призначені вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.07.2017 р., перевівши їх у сім днів арешту, виходячи з співвідношення: одному дню арешту відповідає вісім годин громадських робіт та визначити остаточне узгоджене сторонами покарання у виді арешту строком на один місяць сім днів.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя