Справа № 428/13617/18
Провадження №2-а/428/11/2019
09 січня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.
за участю секретаря Чумак Ю.А.,
розглянувши в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Юдіної Ольги Сергіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до поліцейського 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Юдіної Ольги Сергіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та визнання дій протиправними. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що згідно з постановою від 15.10.2018 року серії ВР №063955 його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. У вказаній постанові зазначено, що він здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом марки MAN 11.220 HOСL, номерний знак НОМЕР_1, з технічно несправною зоною експлуатації транспортного засобу - тріщиною на лобовому склі в зоні склоочисників, чим порушив п. 31.4.7. (в) Правил дорожнього руху України та ДСТУ 3649-2010. Вважає постанову протиправною. Складання протоколу про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КУпАП є обов'язковим. Відповідачем були порушені приписи ст.ст. 256, 258, 268 КУпАП України. Він був позбавлений можливості скористатись правом на захист. Просив суд скасувати постанову від 15.10.2018 року серії ВР №063955 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та визнати дії протиправними.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач поліцейський 3 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Юдіна О.С. в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, відеозапис та фотографії з місця події.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивача ОСОБА_1 15.10.2018 року було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за те, що він здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом марки MAN 11.220 HOСL, номерний знак НОМЕР_1, з технічно несправною зоною експлуатації транспортного засобу - тріщиною на лобовому склі в зоні склоочисників, чим порушив п. 31.4.7. (в) Правил дорожнього руху України та ДСТУ 3649-2010, про що відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №063955.
Справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч. 2, 4, 5 ст. 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція).
Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог ст.ст.222, 258 КУпАП та Інструкції.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1, 2 ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі.
Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.
Пунктом 1 постанови КМУ «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються» від 22.12.2010 року №1166 встановлено, що конструкція та технічний стан колісних транспортних засобів, що експлуатуються, повинні відповідати єдиним вимогам згідно з додатком.
Пунктом 2 додатку до зазначеної постанови визначено, що вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу, технічного стану предметів спеціального обладнання залежно від призначення наведено в маркуванні колісного засобу,його складників, а також у нормативних документах, зокрема технічних умовах.
Згідно з Вимогами до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 26.11.2012 року №710 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2012 року за №2169/22481 1.1. (п.1.1.,1.2.) вони розроблені відповідно до міжнародних договорів України, Закону України "Про автомобільний транспорт", постанов Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166 "Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються", від 30 січня 2012 року № 137 "Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу".
Ці Вимоги застосовуються під час перевірки технічного стану колісних транспортних засобів (далі - ТЗ) суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками, суб'єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту ТЗ (далі - виконавці).
Відповідно до п. 31.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно з ДСТУ 3649-2010 на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників (п.6.8.5.).
Відповідачем був наданий відеозапис та фотографії з місця події, які були досліджені судом.
З відеозапису та фотографій вбачається, що транспортний засіб марки MAN 11.220 HOСL, номерний знак НОМЕР_1, дійсно має тріщину на лобовому склі в зоні склоочисників. Також з наданого відеозапису вбачається, що позивач ОСОБА_1 не заперечує дану обставину і пояснює, що відповідальність за це порушення має нести механік та директор підприємства. Також на відеозаписі зафіксовано, що позивач склав письмове пояснення з приводу порушення, яке було долучено до справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
При цьому наданим відеозаписом відповідач спростував доводи позивача щодо того, що він був позбавлений можливості надавати пояснення.
Проте суд вважає за необхідне відзначити, що у позові позивач зазначає, що відповідач порушив право на захист, оскільки він був позбавлений можливості користуватись допомогою адвоката.
Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
З наданого відеозапису вбачається, що відповідач роз'яснив ОСОБА_1 його права, в тому числі і право користуватись правовою допомогою, на цьому відеозапис закінчується. Таким чином, суду був наданий відеозапис, який не містить повної інформації щодо розгляду справи відповідачем, та складається з чотирьох роликів, на яких зафіксовано огляд лобового скла транспортного засобу, оголошення постанови, складання письмових пояснень позивачем.
За таких обставин суд вважає, що відповідач не виконав в повній мірі покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення і не надав доказів того, що право позивача на правову допомогу, встановлене ст. 268 КУпАП, порушене не було.
За таких обставин суд вважає можливим скасувати постанову серії ВР №063955 від 15.10.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, та з урахуванням ч. 2 ст. 9, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача закрити справу про адміністративне правопорушення, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.
Щодо решти доводів сторін суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297, Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №063955 від 15.10.2018 року, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в Першому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: поліцейський роти №3 Управління патрульної поліції в Донецькій області Юдіна Ольга Сергіївна, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Нахімова, б. 86.
Суддя Ж. І. Кордюкова