Справа № 524/10055/15-а
Провадження № 6-а/524/4/18
07 грудня 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання - Крижановської Я.О.,
за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про поворот виконання судового рішення в порядку ст. 265 КАС України,
29 листопада 2017 року до суду надійшла заява ліквідатора з припинення діяльності виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_3 про поворот виконання рішення суду, в якій заявник просить прийняти ухвалу про поворот виконання судового рішення - постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.03.2016 року у справі № 524/10055/15-а та повернути сплачені ОСОБА_2 кошти в сумі 97 154 грн. 97 коп. до місцевого бюджету.
В судове засідання ліквідатор з припинення діяльності виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_3 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, письмово про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляд справи без його участі суду не направив.
Представник виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити.
ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував; надав суду письмові заперечення (а.с. 14-16).
Ухвалою суду від 11.10.2018 року у відповідності до положень ст. 52 КАС України замінено заявника виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука на виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Розглянувши заяву про поворот виконання судового рішення, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.03.2016 року у справі № 524/10055/15-а задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2; стягнуто з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.09.2012 року по 09.12.2015 року у сумі 97 154 грн. 97 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 року постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.03.2016 року скасовано, винесено нову, якою в частині позовних вимог про стягнення з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.09.2012 року по 20.08.2014 року провадження закрито. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року (справа № 524/10055/15-а, адміністративне провадження № К/9901/19934/18) прийняти до провадження матеріали касаційних скарг ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року.
На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30.03.2016 року виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука 31.03.2017 року виплатив ОСОБА_2 кошти в сумі 96 154 грн. 97 коп., що підтверджується копією меморіального ордеру № 1 (#126122631) від 31.03.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Частинами 4-8 ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Судом встановлено, що заявником (боржником) подано заяву в межах строку, встановленого статтею 380 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.
Суд зазначає, що питання про поворот виконання судових рішень виникає у зв'язку із скасуванням чи зміною вищестоящим судом вже виконаних постанов. Поворот виконання судового рішення є способом захисту прав та інтересів боржника і передусім полягає у поверненні стягувачем боржнику одержаного за судовим рішенням у разі скасування цього рішення або зміни його на користь боржника.
Суд також враховує той факт, що відповідно до п. 1 ч. ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до ст. 266 Кодексу адміністративного судочинства України, яка діяла на час подання заяви про поворот виконання рішення суду, поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Відповідно до ст. 381 Кодексу адміністративного судочинства України, яка діє на час розгляду судом заяви про поворот виконання рішення суду, поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Тобто законодавець чітко визначив про можливість повороту виконання рішення суду для даної категорії справ, лише при одній умові - недобросовісності з боку набувача коштів, через повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
Так, ОСОБА_2 не повідомлялися завідомо неправдиві відомості та не подавалися підроблені документи.
Вичерпні висновки з приводу доводів заявника, що виплачені кошти ОСОБА_2 за рішенням суду є середнім заробітком та, з точки зору юридичної кваліфікації є санкцією, яку суд, в порядку ст.ст. 116-117 КЗпП України, накладає на роботодавця при невиконанні ним певних умов, викладені у постанову Верховного Суду України від 14.11.2012 року по справі № 6-139цс12:
«У трудових правовідносинах такі поняття, як зобов'язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов'язання не застосовуються. Такі терміни використовуються в низці статей Цивільного та Господарського кодексів України… Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розд. VII «Оплата праці» зазначеного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку».
Таким чином, вимоги про стягнення середнього заробітку є вимогами, пов'язаними з виплатою заробітної плати.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі № 524/10055/15-а.
На підставі наведеного, керуючись ст. 380, 381 КАС України, суд, -
Заяву виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про поворот виконання судового рішення в порядку ст. 265 КАС України - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали буде виготовлено 12.12.2018 року.
Суддя: