Справа № 527/25/19
провадження № 1-кс/527/39/19
14 січня 2019 року слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання слідчого СВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12019170140000015 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 4 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,-
08 січня 2019 до суду надійшло клопотання слідчого СВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12019170140000015 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 4 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначив, що 04.01.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із Сулинського заказника Кременчуцького водосховища р. Дніпро, поблизу с. Кагамлик, Глобинського району, з використанням риболовної «плішні» та за допомогою забороненого знаряддя лову риболовної сітки з наступними параметрами: довжина - 70 м, висота - 1,5 м, розмір вічкового полотна - 45х45 мм. незаконно добув свіжовиловлену рибу по видам та кількості: лящ - 12 шт.; сазан - 3 шт.; окунь - 4 шт.; плоскирка - 15 шт.; карась - 212 шт., загальною вагою 18 кг., чим спричинив державі матеріальні збитки, згідно такси для обчислення розміру шкоди, внаслідок незаконного добування об'єктів тваринного світу, на суму 7 140, 00 грн.
04.01.2019 старшим слідчим СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 було проведено огляд місця події - поверхні льоду Сулинської затоки Кременчуцького водосховища р. Дніпро, на відстані близько 1,5 км. від с. Кагамлик, Глобинського району, Полтавської області, в ході якого було виявлено та вилучено до сектору водної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області плішню, риболовну сітку з наступними параметрами: довжина - 70 м., висота - 1,5 м., розмір вічкового полотна - 45х45 мм. та незаконно добуту свіжовиловлену рибу по видам та кількості лящ - 12 шт.; сазан - 3 шт.; окунь - 4 шт.; плоскирка - 15 шт.; карась - 212 шт., загальною вагою 18 кг.
Досудовим розслідуванням встановлено, що власником «плішні» та риболовної сітки з наступними параметрами: довжина - 70 м., висота - 1,5 м., розмір вічкового полотна - 45х45 мм., являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження виникла необхідність у накладенні арешту на майно: «плішні» та риболовної сітки з наступними параметрами: довжина - 70 м., висота - 1,5 м., розмір вічкового полотна - 45х45 мм., котрі являються власністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому.
Володілець майна - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності та вказав, що проти задоволення клопотання слідчого не заперечує.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя розглянувши клопотання, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши додані до клопотання документи, встановив наступне.
04.01.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із Сулинського заказника Кременчуцького водосховища р. Дніпро, поблизу с. Кагамлик, Глобинського району, з використанням риболовної «плішні» та за допомогою забороненого знаряддя лову риболовної сітки з наступними параметрами: довжина - 70 м, висота - 1,5 м, розмір вічкового полотна - 45х45 мм. незаконно добув свіжовиловлену рибу по видам та кількості: лящ - 12 шт.; сазан - 3 шт.; окунь - 4 шт.; плоскирка - 15 шт.; карась - 212 шт., загальною вагою 18 кг., чим спричинив державі матеріальні збитки, згідно такси для обчислення розміру шкоди, внаслідок незаконного добування об'єктів тваринного світу, на суму 7 140, 00 грн.
04 січня 2019 року відомості по вказаному факту внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань, присвоєно номер кримінального провадження №№12019170140000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
Як вбачається із Протоколу огляду від 04.01.2019 старшим слідчим СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 було проведено огляд місця події - поверхня льоду Сулинської затоки Кременчуцького водосховища р. Дніпро, на відстані близько 1,5 км. від с. Кагамлик, Глобинського району, Полтавської області, в ході якого було виявлено та вилучено до сектору водної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області плішню, риболовну сітку з наступними параметрами: довжина - 70 м., висота - 1,5 м., розмір вічкового полотна - 45х45 мм. та незаконно добуту свіжовиловлену рибу по видам та кількості лящ - 12 шт.; сазан - 3 шт.; окунь - 4 шт.; плоскирка - 15 шт.; карась - 212 шт., загальною вагою 18 кг.
Згідно постанови слідчого СВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 04 січня 2019 року вилучене під час огляду 04.01.2019 вищевказане майно визнано та долучено як речовий доказ до кримінального провадження.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд зазначає наступне.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене в ході огляду 04 січня 2019 року майно набуло статусу тимчасово вилученого та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному провадженні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12019170140000015 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 4 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 04.01.2019 під час огляду місця події - поверхні льоду Сулинської затоки Кременчуцького водосховища р. Дніпро, на відстані близько 1,5 км. від с. Кагамлик, Глобинського району, Полтавської області, а саме: «плішню» та риболовну сітку з наступними параметрами: довжина - 70 м., висота - 1,5 м., розмір вічкового полотна - 45х45 мм., котрі являються власністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ., шляхом заборони власнику чи іншим особам відчужувати та користуватися вказаним майном із залишенням його на території сектору водної поліції Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області.
Копію ухвали направити слідчому Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , прокурору Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , володільцю майна - ОСОБА_5 - для відому.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1