Справа № 403/699/18
Провадження №1-в/403/4/19
14 січня 2019 р. Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
представника ДП «Устинівський ВЦ (№37)»: ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка кримінальне провадженн за поданням адміністрації Державної установи «Устинівський виправний центр (№37)» на засудженого: ОСОБА_5 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кіровоград, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, зареєстрованого жителем за адресою: АДРЕСА_1
про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, -
ОСОБА_5 засуджено вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на чотири роки два місяці. Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2017 року засудженому ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким на обмеження волі на два роки п'ять днів. Подання обґрунтовується тим, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 характеризується посередньо, відбув 2/3 частини призначеного строку покарання, має заохочення, порушення режиму утримання погашено у встановленому законом порядку, згідно обвинувального вироку суду першої інстанції потерпілим особам не відшкодовано матеріальні збитки на загальну суму 2240.52 грн.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважає, що подання на засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представник адміністрації ДУ «Устинівський виправний центр (№37)» ОСОБА_4 вважає, що подання на засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання підлягає задоволенню.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 просить задовольнити подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заслухавши учасників судового провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 81 КК України встановлено, що до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Частиною 1 ст.6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Пунктами 2, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» за №2 від 26 квітня 2002 року встановлено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК); при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК); при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення (ч.2 ст.107 КК). Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання, мають відповідати вимогам, передбаченим ст.110 Виправно-трудового кодексу України. Коли ці вимоги не виконано (характеристика не відображає процесу виправлення засудженого або стосується не всього періоду відбування ним покарання, немає даних про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків, не подано витяг із рішення спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх тощо) і заповнити ці прогалини в судовому засіданні неможливо, суддя на стадії підготовки справи до розгляду повертає матеріали для відповідного оформлення, а коли недоліки виявлено в судовому засіданні, - ухвалює відповідну постанову, в якій зазначає підстави для повернення матеріалів. Відсутність у матеріалах даних про можливість працевлаштування засудженого після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не може бути підставою для відмови у задоволенні подання.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Обвинувальним вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року із засудженого ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_6 відшкодування майнової шкоди, завданої злочином в сумі 1360.00 грн., на користь ОСОБА_7 відшкодування майнової шкоди, завданої злочином в сумі 595.00 грн. та процесуальні витрати на загальну суму 285.00 грн.
По кримінальному провадженню відсутні будь-які письмові документи про добровільне виконання засудженим ОСОБА_5 обвинувального вироку в частині відшкодування потерпілим особам майнової шкоди, завданої злочином, яке є обов'язковим до виконання. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 надав пояснення, що потерпілі особи: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають у с. Аджамка (є його сусідами), але на протязі відбування кримінального покарання (два роки одинадцять місяців двадцять вісім днів) при отриманні заробітної плати не здійснював перерахування на їх користь грошових сум для відшкодування матеріальної шкоди.
У засудженого ОСОБА_5 відсутні письмові документи щодо відшкодування потерпілим особам матеріальних збитків.
Згідно матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_5 відбував кримінальне покарання на підставі чотирьох обвинувальних вироків. Судовим рішенням до засудженого ОСОБА_5 було застосовано умовно-дострокове звільнення на десять місяців чотири дні.
При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків (спокутування вини перед потерпілим). Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання. При встановлених обставинах та кримінологічній характеристиці засудженого ОСОБА_5 , суд вважає, що відсутні підстави вважати про виправлення ОСОБА_5 сумлінною працею та перевиховання і клопотання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання задоволенню не підлягає відповідно до положень ч.2 ст.81 КК України, так як умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
Відмовити у поданні адміністрації Державної установи «Устинівський виправний центр (37)» на засудженого ОСОБА_5 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Устинівського районного суду
Кіровоградської області: ОСОБА_1