Справа №: 398/1439/14-к
провадження №: 1/398/2/19
Іменем України
"14" січня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підсудного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України,
Під час судового засідання судом на обговорення поставлено питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 . Відповідно до постанови суду від 20.11.2018 року строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 18.01.2019 року.
Прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали думку прокурора.
Підсудний ОСОБА_7 проти продовження запобіжного заходу заперечував, просив змінити на домашній арешт за місцем його реєстрації в м. Києві, зазначив, що він має на утриманні малолітню доньку та мати-пенсіонерку, також в нього тяжке захворювання серця.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до п. 9 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України запобіжні заходи, застосовані відповідно до КПК України (в ред. 1960 року), продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності Кримінальним процесуальним Кодексом України від 13.04.2012 року № 4651-VI.
Згідно зі ст. 274 КПК України (в ред. 1960 року) під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного. Відповідно до ч. 4 ст. 165 КПК України (в ред. 1960 року) запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше застосованому запобіжному заході.
Судом встановлено, що при обранні підсудному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були дотримані вимоги щодо мети і підстав застосування запобіжного заходу, передбачені ст. 148 КПК України (в ред. 1960 року), та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На час розгляду справи в суді необхідність у такому запобіжному заході як тримання під вартою щодо підсудного не відпала, оскільки сукупність таких обставин як тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, його вік, відсутність офіційного працевлаштування, місце проживання, ухилення від суду протягом семи років, дає суду достатньо підстав вважати, що підсудний може намагатися ухилитися від суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі та продовжувати злочинну діяльність, у зв'язку з чим жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Разом з тим, Кримінально-процесуальним кодексом України (в ред. 1960 року) не передбачений конкретний строк, на який судом під час судового розгляду може бути обраний (продовжений) запобіжний захід у виді тримання під вартою. Однак суд вважає за необхідне визначити цей строк у 60 (шістдесят) днів з огляду на усталену практику ЄСПЛ.
Керуючись ст.ст. 148, 274 КПК України (в ред. 1960 року),
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 14.03.2019 року включно.
Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1