Справа №359/4474/18
Провадження №2/359/1980/2018
13 червня 2018 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,
встановив:
В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить припинити стягнення з нього аліментів призначених за рішенням суду від 19 травня 2014 року, а також, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти в розмірі 500 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму щомісячно.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За правилом ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Встановлено, що позов ОСОБА_1 містить одночасно дві вимоги немайнового характеру. Ця обставина свідчить про те, що йому належить сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру в розмірі 1409 гривень 60 копійок (704,8 х 2).
Натомість, позивач не приєднав до позовної заяви квитанцію про сплату ним судового збору.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справі «Генрік Креуз проти Польщі», реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави - учасниці цієї Конвенції вправі встанов-лювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження. Зокрема, в п.60 цього ж рішення Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що вимога сплати зборів цивільним судам не може вважатись обмеженням права на доступ до суду та не суперечить п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З огляду на це суддя вважає, що позов належить залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення цього недоліку.
Керуючись ч.2 ст.187, п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментівзалишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з дня отримання ним копії ухвали судді для сплати судового збору в розмірі 1409 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначеного недоліку позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала судді є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_3