Справа № 663/2988/18
Провадження № 2-а/663/12/19
09 січня 2019 року м. Скадовськ Херсонської області
Скадовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
за участю секретаря Ващук О. Ю.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Скадовського районного суду Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Даценка Дениса Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії НК № 951294 від 14.09.2018 винесену поліцейським роти № 4 батальйону УПП в Черкаській області про накладення адміністративного стягнення за частиною 2 статті 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680 грн., оскільки вважав зазначену постанову винесену з порушенням норм як процесуального так і матеріального права. В позовній заяві зазначив, що ймовірною причиною зупинки і накладення на нього адміністративного стягнення стали тріщини на лобовому склі автобуса «Кароса», державний номер НОМЕР_1, яким він керував, їдучи за маршрутом загального користування Скадовськ - Хмільник. Їхав за графіком, в салоні автобуса перебувало близько 40 пасажирів. Приблизно о другій годині ночі на ділянці траси Одеса - Київ, біля міста Умань його було зупинено працівниками поліції та пред'явлено звинувачення у тому, що вітрове скло автобуса має тріщини і повідомлено, що у зв'язку з цим на нього буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Він заперечив, подав клопотання про роз'яснення прав, перенесення розгляду справи за місцем проживання і надання можливості скористатися правовою допомогою. Йому було роз'яснено права, але в цинічній формі відмовлено у їх використанні, оскільки у задоволенні всіх клопотань було відмовлено. Він перебував на роботі, здійснюючи регулярний автобусний рейс загального користування за маршрутом Скадовськ - Хмільник - Скадовськ. На ділянці траси Первомайськ - Благодатне, перед містом Голованівськ Кіровоградської області, при обгоні автомобіля КАМАЗ, з під його коліс, у вітрове скло автобуса попало декілька каменів, частина з яких призвели до тріщин в правому нижньому куті вітрового скла, які жодним чином не пошкодили цілісність скла і не вплинули на оглядові його можливості. Від нього, в певній мірі, залежали долі людей, яких на той момент тільки в салоні автобуса було близько 40, а також тих, що очікували прибуття і відправлення цього автобуса в містах по маршруту його слідування, тому не мав змоги затримуватися на автодорозі о другій годині ночі і доводити свою правоту, чекаючи, наприклад, захисника - спеціаліста в галузі права, чи вимагаючи компенсації від винних осіб, з вини яких автобус отримав незначні пошкодження, оскільки вирішення вказаних питань було розтягнутим в часі, що за своїми наслідками значно поступалося порушенням прав і свобод людей, які залежали від чіткого виконання ним графіка маршруту. Крім того, працівники поліції не вказали правопорушення, за яким його було звинувачено. Вони називали декілька нормативно-правових та інших актів, від ДСТУ і Законів України, до різних статей КУпАП. Із постанови взагалі нічого не зрозуміло, оскільки там не написано жодного слова, яке було б зрозумілим і читабельним. Зазначив, що в порушення норм закону відповідач, незважаючи на його заперечення щодо вчинення правопорушення і вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, відмовився від його складання, пояснень від нього як правопорушника не відібрав, в перенесенні розгляду справи за місцем проживання та в інших клопотаннях відмовив, чим грубо порушив його право на захист, що є недопустимим. Аналізуючи оскаржувану постанову, взагалі не зрозуміло на підставі яких обставин та доказів відповідач прийшов до переконання, що він скоїв правопорушення за невідомою нормою права, маючи пояснення зворотнього.
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 16.10.2018 відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 ГУНП в Черкаській області Доценка Дениса Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 29-30).
Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 05.12.2018 по справі замінено первісного відповідача - поліцейського роти № 4 ГУНП в Черкаській області Доценка Дениса Сергійовича на належного відповідача - поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Даценка Дениса Сергійовича (а.с. 98-99).
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовну заяву з підстав у ній викладених. Представник зазначив, що постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 діяв в умовах крайньої необхідності, пошкодження вітрового скла автобуса, яким керував водій були незначними і які виникли внаслідок попадання напередодні каменю з під коліс автомобіля КАМАЗ, який ОСОБА_1 обігнав. Від нього залежали долі людей, яких на той момент тільки в салоні автобуса було близько 40, а також тих, що очікували прибуття і відправлення цього автобуса в містах по маршруту його слідування. Також зазначив, що оскаржувана постанова не містить доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Даценко Д. С. в судове засідання, будучи повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився.
Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області, явку представника в судове засідання не забезпечено, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши доводи позивача та його представника, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що згідно копії постанови про адміністративне правопорушення серії НК № 951294 від 14.09.2018, 14.09.2018 близько 02.10 год. ОСОБА_1 на автодорозі Київ - Одеса 210 км. керував транспортним засобом KAROZA д.н. НОМЕР_1, який використовується для надання послуг по перевезенню пасажирів та мав тріщину в зоні дії склоочисників, чим порушив пункт 31.1 ПДР України, ДСТУ 3649:2010, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 121 КУпАП. На водія автомобіля накладено адміністративний штраф у розмірі 680 грн. (а.с. 96).
Як вбачається з копії дорожнього листа № 40180, при виїзді 13.09.2018 з автовокзалу м. Скадовська транспортний засіб KAROZA д.н. НОМЕР_1 перебував у технічно справному стані (а.с. 14).
Відомостями про продаж квитків та скріншотами з офіційного сайту bus.com.ua підтверджуються доводи представника позивача про продаж квитків на автобусний рейс Скадовськ-Хмільник, яким прямував позивач 13.09.2018 - 14.09.2018 (а.с. 63-71, 73-79).
Вказане підтверджує доводи представника позивача щодо того, що у вищенаведеній ситуації від ОСОБА_1 залежали, в певній мірі, долі людей, які перебували в салоні автобуса, а також тих, що очікували прибуття та відправлення автобуса в містах маршруту його слідування.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Щодо підстав складення оскаржуваної постанови та дій відповідача, суд зазначає наступне.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, доводи позивача про те, що оскаржувана постанова є протиправною у зв'язку із тим, що складена без протоколу, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
Частиною 2 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Відповідно до підпункту 31.1 пункту 31 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно вимог ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, оскаржувана постанова серії НК № 951294 від 14.09.2018 не містить зазначення про докази, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, що мають бути зазначені в пункті 8 постанови.
Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної відеокамери, виконаного поліцейським при складанні оскаржуваної постанови не зафіксовано наявність тріщини в зоні дії склоочисників транспортного засобу, яким керував позивач. До того ж, під час складання постанови водієві було повідомлено про вчинення ним та притягнення його до відповідальності за статтею 133 частина 1 КУпАП, що не відповідає дійсним обставинам, постанова не була оголошена особі відносно, якої її складено. Факт відмови від отримання копії постанови належним чином не оформлений, що свідчить про не відповідність вимогам чинного законодавства поведінки суб'єкта владних повноважень при складанні оскаржуваної постанови (а.с. 94).
Відповідачами також не надано жодних доказів, які б відтворили подію адміністративного правопорушення та встановили вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом.
Тоді як, законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись статтями 5, 6, 8, 9, 72, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 951294 від 14.09.2018 за частиною 2 статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Справу про адміністративне правопорушення частиною 2 статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Скадовський районний суд Херсонської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 14.01.2019.
Суддя Пухальський С. В.