Справа №2-29/2010 року
21 січня 2010 року
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Драновської С.З.
при секретарі Краєвській Г.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів справу за позовом ОСОБА_1 до Радивилівського районного відділу ГУ МНС України у Рівненській області, ОСОБА_2, Редакції газети “Радивилів POST” про захист честі і гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, ного відділу ГУідності та ділової репутаціїішкоди не підлягають до задоволення.рат немайнового характеру._____________________ стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обгрунтування позову посилається на те, що у районному тижневику «Радивилів РОST» № 14(202) від 10 квітня 2009 року була надрукована стаття за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Радивилівського райвідділу МНС України в Рівненській області ОСОБА_2 «Хто стукає, тому відчиняють!»
У даній статті ОСОБА_2 не маючи відповідних повноважень щодо проведення слідства по факту умисного знищення або пошкодження майна, яке вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, дозволив собі як посадова особа МНС у некоректній формі висловитися в адресу позивачки та заявити, що офіційною причиною даної пожежі є не підпал, а ймовірне занесення стороннього джерела запалювання, яке не виключає причину виникнення пожежі внаслідок необережного ставлення з вогнем. Також ОСОБА_2 робить припущення та неодноразово натякає та звинувачує ОСОБА_1 в тому, що усі факти свідчать про особисту недбалість у своїй безпеці або навмисне перекручування фактів з метою приховування інших, подекуди неправомірних дій, наприклад, погашення боргів перед банківськими та кредитними установами чи відшкодування по настанню страхових випадків, а також отримання допомоги, тощо.
Зважаючи, що дана негативна інформація поширена про неї та її сім'ю у районному тижневику «Радивилів РОST» є недостовірною і підлягала спростуванню, направила заяву рекомендованим листом до відповідача з такою вимогою.
Проте, як Радивилівський райвідділ МНС України в Рівненській області, так і редакція газети відмовились спростувати недостовірну інформацію у зазначений спосіб, а лише обмежились публікацією у районному тижневику «Радивилів РОST» №19(207) від 15.05.2009 року із якої слідує, що відповідач більше інформує про дії працівників Радивилівського РВ ГУ МНС України в Рівненській області під час пожару та висловлює свою думку з даного приводу та не спростовує недостовірну інформацію в ідентичній до поширення формі і без врахування того, що спростування повинно бути ефективним способом захисту її немайнових прав. Крім того, позивачка стверджує, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» обсяг спростування не може більше, ніж у двічі перевищувати обсяг спростування фрагмента опублікованого повідомлення або матеріалу. Разом з тим існує заборона щодо будь-яких скорочень чи інших змін у тексті спростування заявника без його згоди.
Факт поширення відносно неї негативної інформації доводиться із опублікованої статті в районному тижневику «Радивилів РОST» під назвою «Хто стукає, тому відчиняють!», Повідомленням Державного Департаменту Пожежної Безпеки при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «36/3/3012 від 26.05.2009 року, повідомленням Головного управління МНС України в Рівненській області №12/М-12/16.2/01 від 14.05.2009 року, постановою прокурора Радивилівського району Рівненської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3 від 30.03.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного знищення або пошкодження майна, яке вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.194 ч.2 КК України.
Таким чином, позивачка знаходить, що негативна інформація поширена відносно неї у районному тижневику газети «Радивилів РОST» №14(202) від 10.04.2009 року за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Радивилівського райвідділу МНС України в Рівненській області ОСОБА_2 під назвою «Хто стукає тому відчиняють!» підлягає спростуванню в такий же спосіб, що і була поширена і тією особою, що її поширила. При цьому зазначала, що поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових та службових обов'язків вважається юридична особа в якій вона працює
ОСОБА_1 також стверджувала, що їй завдано моральної шкоди, яка виражається в поширенні такої інформації, приниженні її честі і гідності, ділової репутації, виникненні неприязних стосунків із друзями та чоловіком, погіршення ставлення колег по роботі, ділових партнерів і від ряду вигідних бізнес проектів прийшлось відмовитися та оцінила завдану їй моральну шкоду в розмірі 1500 гривень.
Враховуючи наведене просила зобов'язати Радивилівський райвідділ МНС України в Рівненській області спростувати, а редакцію районного тижневика «Радивилів РОST” опублікувати у найближчому випуску газети спростування наступного змісту: Радивилівське районне відділення МНС України в Рівненській області просить свої щирі вибачення жительці м. Радивилів ОСОБА_1 щодо оприлюднення про неї та про факт скоєння злочину проти її майна недостовірної інформації у районному тижневику «Радивилів РОST» №14(202) від 10.04.2009 року, стаття під рубрикою «Хто стукає, тому відчиняють!» слідуюче: «Додатково повідомляємо, що висновок представника МНС ОСОБА_2 про те, що усі факти свідчать про особисту недбалість у своїй безпеці або про навмисне перекручення фактів з метою приховування інших, подекуди, неправомірних дій, наприклад, погашення боргів перед банківськими та кредитними установами чи відшкодування по настанню страхових випадків, а також отримання допомоги, тощо є надуманим та безпідставним. Кримінальна справа за фактом умисного знищення або пошкодження майна, яке вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом за ознаками складу злочину, передбаченого ст.194 КК України порушена прокурором Радивилівського району Рівненської області, молодшим радником юстиції ОСОБА_3 ще 30.03.2009 року».
Крім того, позивачка просила стягнути із відповідача у відшкодування моральної шкоди 1500 грн, сплачені судові витрати та кошти за послуги адвоката.
ОСОБА_2 позову не визнавав і пояснив, що у статті «Хто стукає, тому відчиняють!» дана відповідь стосовно обставин виникнення пожежі в оселі позивачки, поскільки в її статті «Майно згоріло, а винуватців немає» дано негативну оцінку діяльності працівників аварійно рятувального підрозділу і чисто з людських міркувань було дано відповідь , яка опублікована під рубрикою «Спростування»
Представник Радивилівського районного відділу Головного управління МНС України в Рівненській області ОСОБА_4 позову не визнавав і показав, що інформація викладена в статті «Хто стукає, тому відчиняють!» була відповіддю на попередні публікації позивачки в ЗМІ за фактом виникнення пожежі в її будинку, яка і надрукована під рубрикою «Відповідь на запитання». Це зокрема стаття в газеті «Рівне вечірнє» за назвою «Хто підпалив оселю підприємця» та стаття в газеті «Радивилів РОST” «Майно згоріло, а винуватця немає». Ці статті для відповідача носили образливий характер і давали негативну оцінку професійної діяльності Службі Народного Порятунку, тобто не відповідали дійсності і містили негативну інформацію.
Тобто, відповідач в особі автора ОСОБА_2 реалізовує своє позасудове право на відповідь, що зумовило публікацію спірної статті в якій автор спростовує поширену позивачкою інформацію щодо обставин і причин виникнення пожежі. ОСОБА_4 зазначав, що повідомлення про пожежу надійшло о 06.29 год, а вже о 06.33 год пожежний підрозділ прибув на місце пожежі і через 20-ть хвилин локалізував та через 25 хв. повністю ліквідував пожежу в будинку позивачки. Для гасіння було задіяно додаткові автомобілі та спеціалізовану бригаду РЕМ і дії пожежників повністю відповідали усім вимогам спеціальних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність пожежно-рятувальних служб. Також пояснював, що відповідачем задіяно слідчо-оперативна група райвідділу міліції та ДВЛ ГУ МНС і винесено постанову про призначення пожежно-технічного дослідження в день виникнення пожежі 11.02.2009 року.
В подальшому автор статті «Хто стукає, тому відчиняють!» подає свої припущення, тобто оціночні твердження щодо можливості виникнення причин пожежі в оселі позивачки, а саме пише «Напрошується висновок, що усі факти свідчать про особисту недбалість у своїй безпеці або про навмисне перекручування фактів з метою приховування інших. Подекуди неправомірних дій... Наприклад, погашення боргів перед банківськими та кредитними установами чи відшкодуванняя по настанню страхових випадків, а також отримання допомоги, тощо». Посилаючись на викладене в технічному висновку автор далі пише: «Офіційною причиною пожежі є не підпал, а ймовірне занесення стороннього джерела запалювання, що не виключає причину виникнення пожежі внаслідок необережного поводження з вогнем». ОСОБА_4 стверджував, що як позивачка так і відповідач посилалися на технічний висновок №8 від 11.02.2009 року, котрий також містить оціночні судження щодо причин пожежі.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що оспорювана інформація є оціночним судженням, яка за приписом ст.47-1 Закону України «Про інформацію» не підлягає до спростування та доведення правдивості.
Щодо спростування ОСОБА_2 15.05.2009 року представник пояснив, що таке було надруковане за фактом розгляду заяви позивачки керівництвом ГУ МНС України для мирного, позасудового вирішення справи і офіційного вибачення щодо оціночних суджень відносно її сім'ї в тому ж ЗМІ, з тим же тиражем і в тому ж обсязі.
Поскільки позивачка не засвідчила, в чому протиправна поведінка відповідача і не обґрунтувала в чому полягає шкода як фізичній особі та не довела причинного зв'язку між шкодою і діями відповідача і враховуючи, що висловлювання оціночних суджень не тягне за собою відповідальності у відшкодуванні моральної шкоди, просив також відмовити.
Представник редакції газети «Радивилів РОST» в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Заслухавши сторони, свідка та вивчивши матеріали справи, суд знаходить що позов не підлягає до задоволення.
Так, із оглянутої статті в №13(201) від 03.04.2009 року в газеті “Радивилів POST” за підписом ОСОБА_1 під назвою «Майно згоріло, а винуватого немає» позивачка описує про неоперативні дії працівників пожежної служби під час гасіння пожежі в її будинку 11.02.2009 року та дії інших правоохоронних органів щодо розслідування причин даної пожежі.
В оглянутій статті під назвою «Хто стукає, тому відчиняють!» в газеті «Радивилів РОST” за №14(202) від 10 квітня 2009 року ОСОБА_2 тимчасово виконуючий обов'язки начальника Радивилівського райвідділу МНС України в Рівненській області дає відповідь ОСОБА_1 на вищезазначену статтю щодо дій працівників особового складу пожежної частини з моменту отримання сигналу про пожежу і до її ліквідації, вказуючи при цьому на неправдиві та образливі звинувачення при цьому, викладені у попередній статті ОСОБА_1 Крім того, під час судового слідства не доведено, що ОСОБА_2 в некоректній формі писав, що причиною загорання даної пожежі є не підпал, а лише описано заключення із технічного висновку дослідно-випробувальної лабораторії №8. Припущення зроблені автором статті слідуючого змісту: «Напрошується висновок, що усі ці факти свідчать про особисту недбалість у своїй безпеці або про навмисне перекручування фактів з метою приховування інших, подекуди неправомірних дій. Наприклад, погашення боргів перед банківськими та кредиторськими установами чи відшкодування по настанню страхових випадків, а також отримання допомоги, тощо». Позивачка вважає зазначену інформацію негативною, що порушила її немайнові права і поширена ОСОБА_2.
Разом з тим, суд погоджується із доводами представника відповідача ОСОБА_4 і відповідача ОСОБА_2 і розцінює зазначену вище інформацію як оціночні судження.
Згідно ст.47-1 Закону України «Про інформацію» випливає, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використаних засобів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, що відповідає прецендентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положення статті 10 Конвенції.
Із частини першої ст.277 ЦК України слідує, якщо особа вважає, що таке поширення в засобах масової інформації принижує її честь і гідність чи ділову репутацію, немайнові права, мала право вимагати на відповідь. ОСОБА_1 отримала таку відповідь в листі відповідача ОСОБА_2 за №355 від 14.05.2009 року та в статті, опублікованій в газеті «Радивилів РОST»№ 19(207) від 15.05.2009 року під рубрикою «Спростування»
Вирішуючи питання щодо вимог про відшкодування моральної шкоди судом враховано, що позивачкою не доведено вини відповідача у заподіянні шкоди чи його протиправної поведінки та причинного зв'язку між шкодою та діями відповідача та не наведено фактичних даних заподіяння втрат немайнового характеру. Отже її вимоги в частині стягнення моральної шкоди також не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст.23, 275-278, 280,1167 ЦК України, ст..ст.47-1, 49 Закону України «Про інформацію», Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи», ст.ст..10,11,60,212,213 ЦПК України суд
ОСОБА_1 в задоволенні позову до Радивилівського районного відділу ГУ МНС України в Рівненській області, ОСОБА_2, Редакції газети “Радивилів POST” про захист честі і гідності та ділової репутації і спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди в розмірі 1500 (тисячу п'ятсот) гривень відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: підпис ОСОБА_5
З оригіналом вірно
Суддя: Драновська С.З.