Справа №2-20\2010 року
02 лютого 2010 року
Радивилівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Драновської С.З.
при секретарі Краєвській Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на автомобіль.
27.07.2010 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про передачу в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного йому заставленого майна, а саме: автомобільVolkswagen (модель:LT35 рік випуску:2003, тип ТЗ: Вантажний вантажопасажирський №кузова/шасі:WVZZZ2DZ3НОО6936, реєстраційний номер:ВК 9202АМ) та звернення стягнення на зазначений автомобіль шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення Заставодержателем договору купівлі -продажу предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В обґрунтування зазначеного позову посилаються на те, що відповідно до укладеного договору № 0806/03/А від 17.06.2008 року ОСОБА_1 18.06.2008 року отримав кредит у розмірі 22 000,00 (Доллар США) із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.06.2014 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави за №0806/03А від 17.06.2008 року згідно з яким ОСОБА_1 надав в заставу вищезгаданий автомобіль.
У порушення норм закону та умов договору боржник зобов'язання за кредитним договором не виконав і наслідком такого в позивача виникло право на дострокове вимагання повернення всієї суми кредиту. Відповідно, станом на 05.06.2009 року склалася заборгованість 20 180,52 (Доллар США), яка складається із 19 858,73 (Доллар США)-заборгованість за кредитом, 319,46 (Доллар США) заборгованість по процентам за користування кредитом, та 2,33(Доллар США)-пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали і просили задоволити позов в повному обсязі і стверджували, що звернення до суду із зазначеним позовом відбулося внаслідок заборгованості по кредиту, яка виникла у відповідача перед банком у квітні та травні 2009 року.
Крім того, представник позивача ОСОБА_3 зазначав, що ОСОБА_1 було порушено умови договору, а саме пункти 2.3.3. і невчасно вносились платежі, отже банк мав права вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки.
ОСОБА_1 позову не визнавав і пояснив, що згідно графіка час сплати кредиту 02 числа кожного місяця. Через різке підняття курсу доллара і значне зменшення заробітку не зміг в травні 2009 рокуі вчасно здійснити проплату кредиту. Однак, відповідачем було повідомлено працівника ПриватБанку ОСОБА_4 і з його дозволу сплатив кошти по вказаному кредиту 25.05.2009 року і пеню за просрочку.
Відповідач пояснював, що надалі постійно здійснював проплату коштів і відсотків вчасно і будь яких претензій від банку не отримував, а дізнався про позов лише під час виклику до суду. ОСОБА_1 ствердив, що станом на 02.02.2010 року також не зміг зробити проплату по кредиту, поскільки в банку закладена незрозуміла програма і замість зарахування коштів за кредит, автоматично зараховує понад 300 долларів США в рахунок судових витрат, хоча справа в суді іще розглядається.
Представник відповідача ОСОБА_5 позову не визнавала і пояснила, що ОСОБА_1 напротязі 2008-го і 2009-го років своєчасно здійснював проплату кредиту та процентів і лише з дозволу працівника банку ОСОБА_4 сплатив кошти із затримкою 25.05.2009 року. Звертала увагу, що у зв'язку із підняттям курсу доллара щомісячна проплата по тілу кредиту та відсотках для відповідача збільшилась майже вдвічі, а в результаті фінансової кризи в Україні відбулося і зниження заробітку у ОСОБА_1
Крім того, просила врахувати, що на час оформлення позову до суду 27.05.2009 року всі кошти по кредиту ним сплачено . ОСОБА_5 стверджувала, що відповідно до Закону України «Про іпотеку» банк у разі порушень зобов'язань за договором вправі письмово попередити боржника і надати 30-ть днів на усунення порушень, однак таких попереджень до відповідача не надсилалось. Представник позивача ОСОБА_2 пояснював, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком 500 долларів США, тобто місячний платіж, який ним сплачується в строк. Однак із оглянутих квитанцій про сплату доводиться, що заборгованість перед банком не існує. Представник відповідача просила також звернути, що в день проплати 02 лютого 2010 року банк 500 долларів США відмовляється занести в рахунок заборгованості по кредиту і вимагає незрозуміло з яких причин сплатити 300 долларів США судових витрат, хоча розгляд справи не завершився.
Заслухавши представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_5 яка представляє його інтереси, та вивчивши матеріали справи, суд знаходить, що позов не підлягає до задоволення.
Так, 17.06.2008 року Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» із ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0806/03/А від 17.06.2008 року, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 22 000,00 (Доллара США). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17.06.2008 року сторонами укладено договір застави за №0806/03А від 17.06.2008 року згідно з яким ОСОБА_1 надав в заставу автомобільVolkswagen (модель:LT35 рік випуску: 2003, тип ТЗ: Вантажний вантажопасажирський № кузова/шасі: WVZZZ2DZ3НОО6936, реєстраційний номер: ВК 9202АМ).
Під час судового слідства встановлено, що дійсно із згоди працівника банку відповідачем здійснено проплату по кредиту в травні не 02.05.2009 року, а 25.05.2009 року суму 501 (Доллар США) та пеню 55,52 грн. ( копії квитанцій додаються). Таке порушення, суд розцінив як незначне і одноразове.
Знайшло своє підтвердження і те, що на час оформлення позову до суду 27.05.2009 року будь-яка заборгованість по сплаті коштів по кредиту банку в ОСОБА_1 відсутня. Не встановлено і інших фактів щодо невчасного погашення коштів по кредиту відповідачем чи його заборгованності перед банком на час розгляду справи, що свідчило б про загрозу повернення кредиту ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» банк у разі порушення основного зобов'язання повинен надіслати боржнику письмову вимогу про усунення порушень і вимагати його виконання у не менш ніж 30-ти денний строк та попередити про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Разом з тим, жодних доказів відносно надсилання таких письмових вимог ОСОБА_1 представниками позивача суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16, 526, 527, 530, 590, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.10, 11, 60, 209,212, 213,218 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про передачу в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного йому заставленого майна, а саме: автомобіля Volkswagen (модель:LT35 рік випуску:2003, тип ТЗ: Вантажний вантажопасажирський №кузова/шасі:WVZZZ2DZ3НОО6936, реєстраційний номер :ВК 9202АМ), а також в зверненні стягнення на данний автомобіль та наданні ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Драновська С.З.