Справа № 589/3697/17
Провадження № 2-а/589/28/18
28 листопада 2018 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.
з участю секретаря судового засідання Нагорної Н.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Клопкова С.М. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із настанням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини у розмірі 206700 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що будучи інвалідом війни ІІІ групи, маючи право на одноразову грошову допомогу в 150-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, він звернувся до військового комісаріату з заявою про направлення його документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати йому вказаної грошової допомоги, однак у вересні 2016 року отримав протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) №58 від 12 серпня 2016 року, відповідно до якого у виплаті грошової допомоги йому відмовлено та повернуто документи через відсутність серед них довідок, що свідчать про причини та обставини поранення.
В свою чергу, відповідач надав до суду заперечення, в яких вважав позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню, зокрема, з огляду на те, що позивачу не було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, а лише повернуто йому документи для їх доопрацювання. Відповідач вважає, що такі його дії не порушують прав позивача, а тому не підлягають захисту в судовому порядку, у зв'язку з відсутністю предмета оскарження. Зазначає, що позивач не надав документів, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Згідно з наказом Міноборони від 26 жовтня 2016 року № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2016 року за № 1497/29627 Комісія повноважна повертати документи на доопрацювання до обласних військкоматів. Задоволення позову призведе до втручання у дискреційні повноваження цього державного органу.
Третьою особою надано відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що позивач документів, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) не надав, від направлення запитів до архівних установ для отримання даних щодо причин та обставин отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) - відмовився. Заяв про повторне направлення існуючого пакету документів на розгляд Комісії для вирішення питання по суті від позивача не надходило, а тому на даний час Сумський обласний військовий комісаріат не може порушити питання щодо направлення пакету документів позивача на розгляд Комісії.
Крім того, 04.12.2017р. до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
В свою чергу, позивачем заявлено клопотання про поновлення цього строку з посиланням на стан здоров'я та намаганням самостійно вжити заходи для отримання довідки про причини і обставини отриманого ним поранення, яку вимагає Комісія у своєму рішенні. Однак жодний державний орган, в тому числі і військовий комісаріат не надав інформації про те, що це за документ. І лише в вересні 2017 р. після звернення за правовою допомогою, він усвідомив факт порушення своїх прав.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові. Пояснив, що пропустив строк звернення до суду, оскільки спочатку сам намагався отримати документи, які вимагала Комісія, а потім шукав юриста, який допоміг би йому розібратися у ситуації, при цьому, за місцем проживання цього зробити не зміг.
Представник позивача також позовні вимоги підтримав, при цьому зазначив, що наявними документами підтверджується отримання позивачем поранення внаслідок розривної дії снаряду та таке поранення пов'язане із захистом Батьківщини. При цьому, представник пояснює, що отримати інші довідки про причини та обставини поранення неможливо, оскільки після отримання поранення минуло досить багато часу, організації, до яких звертався представник, такою інформацією не володіють. Крім того, форма такої довідки та орган, який має здійснювати її видачу дійсним Порядком не визначені. Також представник зазначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, а останній не надав жодних доказів на підтвердження зворотнього, тобто, що поранення позивача пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки не повідомляв, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, також в цій заяві просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Надаючи оцінку наведеним в обгрунтування клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду обставинам, суд вважає, що необізнаність позивача в галузі права, втрата ним часу на намагання самостійно отримати відповідні документи, врешт-решт пошук за межами місця проживання і залучення відповідного фахівця, який допоміг у зверненні до суду, може бути визнана як поважна причина пропуску строку звернення до суду, а тому відповідне клопотання позивача підлягає задоволенню, а відповідний строк - поновленню відповідно до ст. 121 КАС України.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 31 липня 1970 року по 30 квітня 1993 року, та звільнений в запас наказом Міністерства оборони України №0877 від 30.04.1993р. за ст.59 пункт «б» (за хворобою) /а.с.7, 10/.
Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №4811 від 16 грудня 2015 року) у позивача встановлено вогнепальні осколкові поранення голови, правої ноги (контузія головного мозку), захворювання пов'язані з проходженням військової служби та захистом Батьківщини /а.с.8/.
В подальшому 25.02.2016р. позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного з захистом Батьківщини згідно з довідкою до акту огляду МСЕК № 154086 /а.с.13/.
31 березня 2016 року позивач звернувся до військового комісаріату із заявою про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та надав копії необхідних документів.
Військовий комісаріат надіслав до Міноборони документи позивача для призначення виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно з протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12 серпня 2016 року № 58 подані ОСОБА_1 документи повернуті на доопрацювання, оскільки відсутні відомості про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-XII).
За змістом п. 4 частини другої статті 16 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (підпункт 1 пункту 6 Порядку - у редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Проте, всупереч приписам вказаного Порядку Міноборони не прийняло передбаченого рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Натомість прийняло рішення про направлення документів на доопрацювання, яке Порядком не передбачено.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення Міноборони про повернення документів позивача на доопрацювання, та необхідності його скасування з метою ефективного захисту прав позивача, вийшовши на межі позовних вимог.
Слід зазначити, що рішення, передбаченого законом, цей суб'єкт ще не ухвалював, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу є передчасними і такими, що не відповідають засадам і завданню адміністративного судочинства, сенс якого насамперед полягає у здійсненні судового контролю за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.
За таких обставин належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на відповідача обов'язку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із прийняттям відповідного рішення згідно з вимогами законодавства.
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, висловленою у постановах Верховного суду від 30.01.2018р. у справі № 806/986/16, від 22.05.2018р. у справі №285/1538/17, від 28.08.2018р. у справі № 645/3875/16-а та інших.
Решта доводів сторін не спростовують вищенаведені основні правові висновки суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 19, 73-79, 121, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Позов ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 / - задовольнити частково.
Визнати рішення Міністерства оборони України /код ЄДРПОУ 00034022, адреса: пров. Повітрофлотський, 6, м. Київ/ щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 / на виплату одноразової грошової допомоги - протиправним та скасувати.
Зобов'язати Міністерство оборони України /код ЄДРПОУ 00034022, адреса: пров. Повітрофлотський, 6, м. Київ/ розглянути заяву ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 / про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІІ групи з 25 лютого 2016 року відповідно до статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2013 року № 975.
Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.
Повне рішення складено 02.01.2019р.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова