Справа № 357/14579/18
3/357/37/19
10.01.2019 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бобкова Н. В. розглянувши матеріали справи які надійшли від Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,-
на підставі ст. 130 ч. 1 КУпАП
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 10.12.2018р. надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення складеного 04.12.2018 р. серія ОБ № 080361 вбачається, що 04.12.2018р. о 18 год.50 хв. в Київській області в м.Біла Церква по вул. Тімірязева 12 водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, не чітке мовлення, почервоніння обличчя та очей, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст..130 ч.1 КУпАП не визнав та пояснив, що він не керував автомобілем НОМЕР_2, а відтак не міг порушити вимоги п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ст.130 КУпАП.
04.12.2018 р. близько 18 год. 00 хв. (не 18 год. 50 хв, як зазначено в протоколі, і не о 19 год. 05 хв. як вказує в своїх поясненнях свідок ОСОБА_2), на його автомобілі він разом з ОСОБА_3 під'їхали до буд. № 12 по вул. Тімірязєва, щоб поговорити з чоловіком його колишньої дружини Віктором.
За кермом автомобіля перебував його знайомий - ОСОБА_3, а він перебував на сидінні пасажира.
Побачивши біля будинку Віктора та ще декілька чоловік з ним, ОСОБА_3 віддав йому ключі від автомобіля, вийшов з машини та пішов в невідомому напрямку.
Витягнувши ключі із замка запалювання він також вийшов з машини та підійшов до Віктора з яким в них почалася словесна перепалка, а потім сутичка під час якої Віктор повалив його на землю та викликав працівників поліції.
Коли приїхали працівники поліції він на вимогу поліцейського, передав посвідчення водія та документи на транспортний засіб, при цьому, повідомив поліцейського, що перебуває у тверезому стані, жодних правил дорожнього руху не порушував, оскільки не керував автомобілем, що за кермом була інша особа. Однак, незважаючи на його усні пояснення і заперечення, поліцейський все ж таки склав відносно нього вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення.
Що стосується пояснень свідків, то вони не можуть братися судом до уваги, оскільки зважаючи на викладені вище обставини та відносини між мною та вказаними свідками, вони є зацікавленими у притягненні мене до відповідальності.
Крім того, їх покази зводяться лише до того, що я вийшов з автомобіля, а не керував ним, та є суперечливими в частині зазначення часу нібито скоєного мною правопорушення.
Крім того йому не було вручено копію протоколу і під час складання не давали нічого підписувати, лише 06.12.2018 року, коли він отримував тимчасовий дозвіл на керування йому сказали якщо він не поставить підписи у протоколі, то не видадуть тимчасовий дозвіл на керування, після чого він розписався в протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом особою перебуваючи у стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Також, суду не надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування автомобілем НОМЕР_1 ОСОБА_1, який знаходився за кермом з ознаками алкогольного сп'яніння.
У матеріалах справи також відсутні конкретні правові докази про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та які б свідчили про наявність у поліцейських правових підстав вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння, та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З викладеного вбачається, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
Згідно з п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно до п. 2.8 Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З огляду на викладене, необхідно зазначити, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгода з його результатами є обов'язковими. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про те, що працівник поліції у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 нібито перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульного поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
Крім того, суд критично ставиться до пояснень свідків, які маються в адміністративних матеріалах, оскільки свідок ОСОБА_4 являється колишньою дружиною ОСОБА_1 , з яким у неї неприязні стосунки.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При вирішенні питання про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення суд зобов'язаний проводити оцінку доказів у справі про адміністративне правопорушення. Ця оцінка є правовою і може даватися тільки суб'єктами, які уповноваженні в цьому.
Будь-які інші докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.
Оскільки суду не надано належних та допустимих докази, які б підтвердили факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст. ст.7, ч.1 ст.9, п.1 ч.1 ст.247, 252, 254, 256, 277, 278, 283 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд.
СуддяОСОБА_5