Справа№592/17492/18
Провадження №2/592/399/19
11 січня 2019 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Костенко В.Г., з участю секретаря судового засідання Танасюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про встановлення факту
з участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Новака І.О.,
Позивач просить встановити просить встановити факт перебування на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, вони вели спільне господарство і проживали разом у квартирі АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер від профзахворювання. До смерті чоловіка, знаходилась на його утриманні. Так сама отримувала пенсію, але сукупний дохід чоловіка перевищував її дохід, оскільки він окрім пенсії також отримував соціальну допомогу. За станом здоров'я позивач потребує лікування. Позивач вважає, що як утриманець має право на отримання соціальних виплат. З цього приводу звертався до відповідача, але останній не визнає утриманцем.
В судовому засіданні позивач і представник підтримали вимоги викладені у заяві.
Відповідач надав відзив на позов у якому не визнав заявлений позов повністю. Свої заперечення мотивував тим, позивач має самостійну пенсію, яка перевищує необхідний прожитковий мінімум встановлений законом. У зв'язку з цим вважав, що позивач не є утриманцем.
В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав.
Суд, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 03.09.1971 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, про що зроблений відповідний запис за №1450, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 03.09. 1971 року.
Вони проживали разом у АДРЕСА_2, що підтверджується довідками з місця проживання, які видані Управлінням «Центр надання адміністративних послуг м.Суми» Сумської міської ради № 14.03-08/20080 та 14.03-08/20076 від 23.10.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у наслідок профзахворювання, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 та довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням серії АА №0002776 виданої Сумським міським відділенням Центральною МСЕК 29.08.2018.
Крім того судом встановлено, що до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 отримував пенсію яка нараховувалася Сумським міським відділенням Пенсійного фонду України Сумської області та соціальну допомогу від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області.
Так ОСОБА_4 зокрема з грудня 2017 року отримував пенсію у розмірі 3828,19 грн., з жовтня 2017 він отримував щомісячну суму страхової виплати у розмірі 2671,67 грн. і фіксовану суму індексації 353,71 грн., а з січня 2018 року отримував страхові виплати у сумі 3312,63 грн. Окрім того він отримував виплати на придбання медикаментів.
Позивач з 1997 позивач отримує пенсію. Зокрема з грудня 2017 року отримує пенсію у розмірі 2382,38 грн..
Згідно п.п.6-8 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з подальшими змінами у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання його сім'ї виплачуються виплати на поховання та щомісячна страхова виплата особам, які мають на це право. Розмір цієї виплати встановлюється виходячи з розміру щомісячної страхової виплати потерпілого на день його смерті. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я має підтверджуватись висновками відповідних медичних органів.
Згідно ст. 41 вказаного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні потерпілого, в тому числі особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону, які не працюють.
За положеннями частин другої-четвертої статі 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (стаття 76 СК України); непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.
Згідно роз'яснень, наданих в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 №5, визначено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Втім під час розгляду справи вбачається, що позивач мала самостійний дохід, пенсію.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено на 2017 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 травня 2017 року - 1312 грн., з 1 грудня 2017 року - 1373 грн.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено на 2017 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2018 року - 1373 грн.
Отже позивачка отримувала пенсію за віком в розмірі, що забезпечувало її прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому її не можна вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги в розумінні частини четвертої статті 75 СК України.
Наведена позиція зазначена у постанові Верховного суду від 11.04.2018 у справі №640/5041/17.
Ураховуючи зазначене у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Інші доводи позивача не спростовують встановлених обставин, наведених положень закону та висновків суду щодо спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 264, 279 ЦПК України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (місцезнаходження м.Суми, площа Троїцька, 5, код 41312573 ) про встановлення факту.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 14.01.2019 року.
Суддя В.Г. Костенко