Справа № 344/622/19
Провадження № 1-кс/344/460/19
14 січня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором, про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12018090010001860 від 12.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст.296 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090010001860 від 25.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст.296 КК України.
Одним із епізодів злочинної діяльності є факт вчинення хуліганства щодо потерпілого ОСОБА_5 .. За вказаним фактом встановлено, що 04.08.2018 о 23:43 годин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , групою осіб вчинили хуліганські дії стосовно ОСОБА_5 , який діяв з метою припинення попередньо розпочатих ними хуліганських дій.
З даного приводу ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Під час обшуку, за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 виявлено та вилучено майно, що має матеріфальну цінність, а саме: мобільний телефон: ergo імеі 1. НОМЕР_1 , імеі 2. НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; Prestigoo Wize B1 імеі 1. НОМЕР_4 ; імеі2. НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 , які визнано речовими доказами в межах кримінального провадження.
У межах кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
З метою досягнення дієвості кримінального провадження, на даний час виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження передбаченого ч.7 ст. 131 КПК України - арешт майна.
Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження в повній мірі виправдовує потреби досудового розслідування в такому ступені втручання у права і свободи, оскільки злочинними діями ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_5 спричинено фізичну біль та моральні страждання, а відповідно буде виконано завдання для якого слідчий та прокурор зверталися із клопотанням.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю про його задоволення.
Володілець майна у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки слідчого суддю не повідомив.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Мобільний телефон: ergo імеі 1. НОМЕР_1 , імеі 2. НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; Prestigoo Wize B1 імеі 1. НОМЕР_4 ; імеі2. НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 виявлено та вилучено під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді, за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 .
Постановою слідчого від 15 жовтня 2018 року вказане майно визнано речовими доказами.
В частині 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Метою накладення арешту є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки потерпілим заявлено цивільний позов, ціна якого становить 200 000 грн., а мобільні телефони вилучені під час обшуку мають матеріальну цінність.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оцінивши вищенаведене, слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_9 , тому з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), слід накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні.
Отже, вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9 , а саме мобільні телефони: ergo імеі 1. НОМЕР_1 , імеі 2. НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; Prestigoo Wize B1 імеі 1. НОМЕР_4 ; імеі2. НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1