Справа № 576/2888/18
Провадження № 2/576/59/19
14 січня 2019 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1. (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. У зазначеному будинку зареєстровані: вона та колишній чоловік ОСОБА_2, який не проживає у будинку понад один рік. Позивач зазначає, що відповідач комунальні послуги не сплачує, в утриманні житла не бере участі, особистих речей немає і взагалі будинком не цікавиться, тому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 14 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у даній справі, сторонам по справі було направлено зазначену ухвалу суду, а відповідача повідомлено про надходження позовної заяви через оголошення на сайті суду.
Враховуючи, що від позивача не надходила заява про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи та розгляд справи в спрощеному порядку без виклику сторін, суд вирішив розглянути справу в загальному порядку без винесення заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 13 ЦПК України, сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач відповідно Договору дарування житлового будинку від 21.11.2005 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9,10).
Згідно довідки виконавчого комітету Глухівської міської ради №2911 від 05.12.2018 ОСОБА_1, 1967 р.н., зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1. За даною адресою зареєстрований, але фактично не проживає ОСОБА_2, 1970 р.н. (а.с.11).
Зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 04.01.2007 вбачається, що 29.08.2006 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статті 72 Житлового Кодексу України (далі - ЖК України), визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із частиною першою статті 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до статті 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилась туди і проживала як член сім'ї власника приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Із пояснень позивача, зазначених ним у позові, та письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач не є членом сім'ї власника квартири, і що відповідач не проживає за місцем реєстрації більше року.
Суд вважає, що реєстрація відповідача у будинку порушує права позивача як власника, так як позивач обмежений у своєму праві розпорядження власністю, а крім того відповідач в будинку не проживає, витрат по утриманню житла не несе.
За таких обставин суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловою площею житлового будинку №4, розташованого за вище вказаною адресою, відповідно позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) України, в зв'язку із задоволенням позову, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем в сумі 704,80 грн.
Керуючись статтею 391 ЦК України, статтями 2, 19, 141, 263, 265,273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1) таким, що втрати право користування жилою площею в житловому приміщенні, а саме будинком АДРЕСА_1
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Мазур