Справа № 591/161/19
Провадження № 2-а/591/83/19
14 січня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Кривцової Г.В.
секретаря судового засідання Кальченко М.В.
за участю перекладачів: Джосеф Реніш, Бхуіян Мдріфат
представника позивача Воронкова І.М.
відповідача ОСОБА_3 (ОСОБА_3)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу 591/161/19 за адміністративним позовом Сумського прикордонного загону (місцезнаходження: 40030, м. Суми, провул. Громадянський, буд. 6; код ЄДРПОУ 14321759) до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) (місцезнаходження: пункту тимчасового перебування в України при ДМС України у Миколаївській області: вул. Європейська, 1 с. Мартинівське, Вознесенський район Миколаївська область) про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України, -
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.07.2018 року працівниками прикордонного наряду від відділу прикордонної служби «Середина Буда» було виявлено громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) , ІНФОРМАЦІЯ_1, який 13.07.2018 року о 09:20 на напрямку н.п. Скріпкіне (РФ) - н.п. Білоусівка (Україна) в районі інформаційного покажчика № 2369 перетинав незаконно державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску з Російської Федерації в Україну у складі групи осіб, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2018 року відповідач був примусово видворений з України та затриманий з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на 6 (шість) місяців.
Позивач вказує, що з часу затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3), коли він був поміщений до пункту тимчасового перебування в України при ДМС України у Миколаївській області, проводився ряд дій з метою ідентифікації особи відповідача. Так, 09 серпня 2018 року за номером 81/5055 та 08 листопада 2018 року за №81/11097 позивач, через Департамент консульської служби МЗС України повторно надіслав запити щодо ідентифікації громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3).
17 грудня 2018 року у пункт тимчасового перебування в України при ДМС України у Миколаївській області, де утримується відповідач, надійшов лист громадянина ОСОБА_3 із фотокопією паспортного документу, який останній направляв з метою прискорення своєї ідентифікації.
Позивач вказує, що проведено ряд дій щодо ідентифікації відповідача та виконання судового рішення, однак шестимісячний строк, визначений рішенням суду для затримання закінчується 18 січня 2019 року, тому позивач просить продовжити строк затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3).ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України на шість місяців з 18 січня 2019 року.
Представник позивача позов підтримав.
Відповідач пояснив, що він незаконно перетнув кордон України, не маючи при собі паспорта, оскільки свій паспорт він віддав особі, які здійснювала їх перевезення через кордон. Перебуваючи в пункті тимчасового затримання, він давав прикордонним органами фотокопію свого паспорта з телефона, щоб прискорити процес встановлення його особи. Просить не залишати його в пункті тимчасового тримання, так як бажає самостійно повернутися до Бангладеш. На запитання суду, чи має він документи та гроші - відповідач повідомив, що не має. На запитання, яким чином він буде перетинати кордон без документів та грошей - відповідач пояснити не зміг. Відповідач вказав, що нібито у нього є знайомий в Бангладеш, з яким він спілкується по телефону, і який через адвоката пообіцяв йому допомогти виїхати до Бангладеш, однак на запитання суду відповідач не повідомив ні імені, ні адреси вказаних осіб (знайомого та адвоката).
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши подані суду докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 13.07.2018 року працівниками прикордонного наряду відділу прикордонної служби «Середина Буда» було виявлено громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який 13.07.2018 року о 09:20 на напрямку н.п. Скріпкіне (РФ) - н.п. Білоусівка (Україна) в районі інформаційного покажчика № 2369 незаконно перетинав державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску з Російської Федерації в Україну у складі групи осіб, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось у незаконному перетині державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон з території Російської Федерації в Україну.
Вказані обставини встановлені рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2018 року, відповідно до якого громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) примусово видворений за межі території України та з метою ідентифікації та для забезпечення видворення затриманий з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (а.с.9-11).
15 серпня 2018 року відповідача було поміщено до пункту тимчасового перебування в України при ДМС України у Миколаївській області: вул. Європейська, 1 с. Мартинівське, Вознесенський район Миколаївська область (а.с.12).
09 серпня 2018 року, з метою виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 липня 2018 року Сумський прикордонний загін направив до Департаменту Консульської служби Міністерства закордонних справ України (лист №81/8055) повідомлення повторний запит щодо громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) який видворений за межі України та поміщений до тимчасового пункту тримання з метою спрямування інформації до посольства даної країни (а.с.15).
08 листопада 2018 року (лист № 11097) вкотре до Департаменту Консульської служби Міністерства закордонних справ України було направлено інформацію щодо затриманого громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) з метою спрямування її до посольства даної країни (а.с.16-17).
11 грудня 2018 року відповідач звернувся до Сумського прикордонного загону листом та надав фотокопію свого паспорту з метою прискорення ідентифікації (а.с.18).
Дані обставини підтверджуються копією журналу обліку вихідних документів Сумського прикордонного загону 2018 рік, том № 5 (а.с.19-23)
На даний час відповідей щодо ідентифікації відповідача від посольства Народної Республіки Бангладеш не отримано, що не сприяє виконанню рішення суду про видворення відповідача за межі України.
18 січня 2019 року закінчується строк затримання відповідача та перебування останнього у пункті тримання при УДМС в Миколаївській області.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Європейський суд з прав людини у п. 42, 45 рішення від 26 червня 2014 року у справі „Ливада проти України" зазначив, що проголошуючи право на свободу, пункт статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в не допущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків із права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті положення пункту 1 статті 5 про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996р.) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001р.) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина, то таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Судом встановлено, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Згідно Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Враховуючи, що відсутня будь-яка інформація з країни громадянської належності відповідача, необхідна для ідентифікації особи, та не надано відповіді ні з Консульства Народної Республіки Бангладеш, ні з Департаменту Консульської сліжби МЗС України, ні з Посольства Народної Республіки Бангладеш на запити Сумського прикордонного загону, дані умови є умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, то відповідно до законодавства є підстави для продовження строку перебування іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та продовження строку перебування громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на шість місяців.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246, 288, 289 КАС України, суд , -
Адміністративний позов Сумського прикордонного загону (місцезнаходження: 40030, м. Суми, провул. Громадянський, буд. 6; код ЄДРПОУ 14321759) до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 (ОСОБА_3) (місцезнаходження: пункту тимчасового перебування в України при ДМС України у Миколаївській області: вул. Європейська, 1 с. Мартинівське, Вознесенський район Миколаївська область) про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України - задовольнити.
Продовжити строк тримання громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення з території України, у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, що розташований вул. Європейська, 1 с. Мартинівське, Вознесенський район Миколаївська область, з 18.01.2019 року строком на 6 (шість) місяців.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду (Харківського апеляційного адміністративного суду) через Зарічний районний суду м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складене 14 січня 2019 року.
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова