Справа № 357/13022/18
Провадження 4-с/357/4/19
Категорія
10 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Александрова А. С.,
за участю представника скаржника - ОСОБА_1, державного виконавця - Ведмеденко О.Д., представника заявника - ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Біла Церква Київської області скаргу ОСОБА_3, заінтересовані особи - Старший державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ведмеденко Олександр Дмитрович, боржник ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок заборгованості по аліментам, -
02.11.2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаною скаргою мотивуючи її тим, що на виконанні у міському відділі ДВС знаходиться виконавчий лист №2/357/586/18 від 14.02.2018 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на підставі рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 коштів на її особисте утримання в розмірі ? частини всіх видів доходів, починаючи з 15.02.2017 року і до досягнення дитиною трьох років та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів доходів ОСОБА_5, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 15.02.2017 року і до повноліття дитини.
03.07.2018 року старшим державним виконавцем ОСОБА_7. за даними виконавчими листами було відкрито виконавчі провадження АСПВ №56682479 та АСПВ №56682343.
Заявник вказує, що державним виконавцем при проведенні розрахунку заборгованості по аліментах не було враховано, що боржник ОСОБА_5 як фізична особа-підприємець отримав суму загального доходу за звідний період 2017 року - 766 954,30 грн., а розрахунок заборгованості було здійснено тільки з чистого доходу в сумі 62 934,06 грн.
Заявник просила визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов'язати провести перерахунок заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_5
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_1 підтримав доводи скарги, надав аналогічні викладеним в ній пояснення, просив скаргу задовольнити.
У судовому засіданні старший державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ведмеденко О.Д. вимоги скарги не визнав та пояснив наступне. 03.07.2018 року старшим державним виконавцем ОСОБА_7. дійсно було відкрито виконавчі провадження АСПВ №56682479 та АСПВ №56682343, про що винесено відповідні постанови. Пізніше ОСОБА_7 було звільнено, а вказані провадження було передано йому.
У жовтні 2018 року на ім'я начальника ДВС надійшла скарга ОСОБА_3 на дії державного виконавця, яка була розглянута, а ОСОБА_7 було зобов'язано усунути виявлені порушення та вжити належних заходів по стягненню заборгованості. При цьому було встановлено, що боржник ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа - підприємець, крім цього має два постійних місця роботи - у ТОВ «Енергодар» та у ТОВ «Бєрт Агро». Тому при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів враховувся як розмір його доходу за цими двома місцями роботи так і середня заробітна плата працівника для цієї місцевості відповідно до приписів ст.195 СК України, яка встановлює розрахунок заборгованості боржника, який є ФОП, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Вимоги скарги вважав необґрунтованими, безпідставними та у її задоволенні просив відмовити повністю
У судовому засіданні представник боржника - адвокат ОСОБА_2 пояснив, що скарга ОСОБА_3 на дії державного виконавця є необґрунтованою та надуманою, у зв'язку з умисним невірним трактуванням заявником чинного законодавства на користь власних інтересів. Середня заробітна плата працівників для даної місцевості розраховується Державною службою статистики України і з лютого по грудень 2017 року по Київській області була в межах з 6 366 грн. по 8 719 грн. Тому, проведення перерахунку заборгованості по аліментам у виконавчих провадженнях АСПВ №56682479 та АСПВ №56682343 від 03.07.2018 року вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено. У задоволенні скарги просив відмовити.
Суд, вислухавши учасників справи та дослідивши її матеріали, дійшов висновку про те, що вимоги скарги не ґрунтуються на законі, вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2018 року по справі №357/1605/17, було видано два виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 коштів на її особисте утримання в розмірі ? частини всіх видів доходів, починаючи з 15.02.2017 року і до досягнення дитиною трьох років та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, в розмірі ? частини всіх видів доходів ОСОБА_5, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 15.02.2017 року і до повноліття дитини (а.с. 28, 29).
03.07.2018 року старшим державним виконавцем ОСОБА_7. за даними виконавчими листами було відкрито виконавчі провадження АСПВ №56682479 та АСПВ №56682343 (а.с. 8, 9).
28.09.2018 року старшим державним виконавцем ОСОБА_7. за даними виконавчими листами було здійснено відповідні Розрахунки зі сплати аліментів (а.с. 30, 31).
Пізніше, після надходження до начальника Білоцерківського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області скарги заявника, звільнення державного виконавця ОСОБА_7 та передачі вказаних виконавчих проваджень Ведмеденко О.Д., останнім було здійснено Розрахунки заборгованості зі сплати аліментів на суму 17068, 23 грн. та 4248,91 грн. (а.с.68, 69).
Як убачається з витягу з реєстру платників єдиного податку, ОСОБА_5 фізична особа - підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування. Крім того, він знаходиться у трудових відносинах зі двома підприємствами - юридичними особами (а.с. 65).
Розглядаючи дану справу суд керується наступними нормами права.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого, згідно з практикою Суду, відносяться й грошовій кошти.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За положеннями ч.3 та ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
У свою чергу, ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України встановлює, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Тому, враховуючи, що боржник ОСОБА_5 у спірний період був фізичною особою - підприємцем і перебував на спрощеній системі оподаткування, аліменти по виконавчим листам повинні розраховуватись із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не фактичного заробітку (доходу) ФОП, як помилково вважає заявник.
Згідно з приписами ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.3 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, правових підстав для задоволення скарги у суду немає, заявнику необхідно відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 19, ст. 55 Конституції України, ст. 19, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.195 СК України, ст.ст. 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_3, заінтересовані особи - Старший державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ведмеденко Олександр Дмитрович, боржник ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок заборгованості по аліментам - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяВ. П. Цукуров