14 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/5556/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не призначення, не проведення перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу ОСОБА_1, незаконними;
- зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи та навчання:
з 16.07.1079 року по 30.10.1979 року до пільгового стажу роботи ОСОБА_1, який працював в шахті «Богучарська» ВО «Свердловантрацит» Луганської області в якості електрослюсаря з повним робочим днем під землею за Списком № 1,
до пільгового стажу період навчання в ПТУ -15 м. Червонопартизанськ з 1.09.1975 року по 15.06.1979 року за професією електрослюсар підземний,
до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 30.10.1979 року по 12. 11.1982 року що дає право на призначення пільгової пенсії по списку №1,
- призначити ОСОБА_1 пенсію по віку на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу роботи в період з 16.07.1079 року по 30.10.1979 року електрослюсаря з повним робочим днем під землею за Списком № 1, період навчання в ПТУ -15 м. Червонопартизанськ з 1.09.1975 року по 15.06.1979 року за професією електрослюсар підземний, період проходження строкової військової служби з 30.10.1979 року по 12.11.1982 року та провести перерахунок пенсії з 1.04.2018 року (з часу припинення її виплати).
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем безпідставно припинено виплату пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, з посиланням на те, що позивачем не було надано уточнюючої довідки, що уточнює характер виконуваної роботи та постійну зайнятість в підземних умовах; перерва між закінченням навчання і влаштуванням на роботу за набутою спеціальністю не перевищує трьох місяців; на момент призову працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на шахті.
Ухвалою від 03.12.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суддя Семенюк М.М. перебував у відпустці з 02 січня 2019 року по 11 січня 2019 року, а тому, відповідно до ч.6 ст.120, ч.2 ст.263 КАС України, останнім днем розгляду справи є 14.01.2019.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву (а.с. 21-23), в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви з підстав відсутності довідки, що уточнює характер виконуваної роботи та постійну зайнятість в підземних умовах з 16.07.1979 по 30.10.1979 в якості електрослюсаря на шахті "Богучарська" ВО "Свердловантрацит" Луганської області.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Хорошівському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період роботи, що дають право на призначення пільгової пенсії по Списку № 1, виплата якої з 01.04.2018 тимчасово припинена до з'ясування у зв'язку із відсутністю пільгової довідки (а.с. 10).
Листом від 02.08.2018 № 3297/02.1 (а.с. 11-12) Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що за наявними документами підстав для виплати пенсії немає, підтверджуваний стаж по Списку № 1 становить 3 роки 6 місяців 9 днів; право на призначення пенсії ОСОБА_1 набуде при досягненні 60-річного віку за умовами статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 по справі № 233/2084/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 16.07.1979 (а.с. 7), позивач з 16.07.1079 по 30.10.1979 працював в шахті «Богучарська» ВО «Свердловантрацит» Луганської області в якості електрослюсаря з повним робочим днем під землею. Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця.
Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 в шахті «Богучарська» ВО «Свердловантрацит» Луганської області в якості електрослюсаря з повним робочим днем під землею в період з 16.07.1079 по 30.10.1979.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до стажу по Списку № 1 увесь період роботи позивача в шахті «Богучарська» ВО «Свердловантрацит» Луганської області в якості електрослюсаря з повним робочим днем під землею.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що шахта «Богучарська» ВО «Свердловантрацит» знаходиться в м. Вознесенiвка (Червонопартизанськ) Луганської області, тобто на території проведення Операції Об'єднаних сил, що фактично унеможливлює надання позивачем витребованої Хорошівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області довідки.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з записів у трудовій книжці та диплому серії НОМЕР_3 від 15.06.1979 (а.с. 14), позивач з 01.09.1975 по 15.06.1979 навчався у Професійно-технічному училищі № 15 м. Червонопартизанська Ворошилівської обл. та отримав професію «електрослюсар підземний».
Перерва між днем закінчення навчання позивача та днем зарахування на роботу (16.07.1979) становить 1 місяць та 1 день.
Згідно п. в ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Отже, підлягає включенню до пільгового стажу роботи період проходження позивачем строкової служби з 30.10.1979 по 12.11.1982, оскільки на час призову до лав Радянської армії позивач працював електрослюсарем підземним на шахті «Богучарська» ВО «Свердловантрацит» Луганської області.
На підставі вище викладеного та з урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає за необхідне зазначити, що час навчання позивача в професійно-технічному училищі та період проходження строкової військової служби в армії підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 по справі № 233/2084/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, номер НОМЕР_1) до Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Древлянська, 1, смт. Хорошів, Житомирська обл., 12101, код 41246794) задовольнити.
Визнати протиправними дії Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу: період навчання у Професійно-технічному училищі № 15 м. Червонопартизанська Ворошилівської обл. з 01.09.1975 по 15.06.1979; період роботи в шахті «Богучарська» ВО «Свердловантрацит» Луганської області, в якості електрослюсаря з повним робочим днем під землею, з 16.07.1979 року по 30.10.1979; період проходження строкової служби в лавах Радянської армії з 30.10.1979 по 12.11.1982.
Зобов'язати Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію по віку на пільгових умовах за Списком № 1, з урахуванням пільгового стажу роботи в період з 16.07.1079 року по 30.10.1979 року електрослюсаря з повним робочим днем під землею за Списком № 1, період навчання у Професійно-технічному училищі № 15 м. Червонопартизанська Ворошилівської обл. з 01.09.1975 по 15.06.1979 за професією електрослюсар підземний, період проходження строкової військової служби з 30.10.1979 року по 12.11.1982 року та провести її виплату з 01.04.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк