Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 січня 2019 р. Справа№200/13655/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 1659 від 10.09.2018 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву № 2737 від 11.06.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати до спеціального (пільгового стажу) періоди роботи з 27.05.1993 по 14.07.1993 на шахтоуправлінні «ГІРНИК» Селидовського виробничого об'єднання з видобутку вугілля, з 09.11.2005 по 14.07.2006, з 23.05.2007 по 27.12.2008 на ВАТ «ДОНЕЦЬКШАХТОБУД» ДП ДХК «ДОНБАСШАХТОБУД» та період строкової військової служби в лавах збройних сил Радянської Армії з 20.11.1987 по 03.11.1990 та зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.2017 по 10.06.2018 на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що періоди роботи з 27.05.1993 по 14.07.1993 на шахтоуправлінні «ГІРНИК» Селидовського виробничого об'єднання з видобутку вугілля, з 09.11.2005 по 14.07.2006, з 23.05.2007 по 27.12.2008 на ВАТ «ШАХТОБУД» ДП ДХК «ДОНБАСШАХТОБУД» не включені до пільгового стажу неправомірно, оскільки зайнятість позивача на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено відповідними записами трудової книжки. За змістом позову, до заяви про призначення пенсії на підтвердження зайнятості на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах в період роботи на шахтоуправлінні «ГІРНИК» Селидовського виробничого об'єднання з видобутку вугілля ним надавалися довідка про пільговий характер роботи. На підтвердження проведення атестації робочих місць на шахтоуправлінні «ГІРНИК» та ВАТ «ШАХТОБУД» позивач додав до позову копії наказів про проведення атестації робочих місць. Позивач вважає, що факт атестації робочих місць мав бути встановленим органом пенсійного фонду самостійно під час розгляду наданої заяви про призначення пенсії.
В обґрунтування протиправності невключення до страхового стажу періодів роботи позивача на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» з 01.01.2017 по 30.04.2018 через несплату єдиного внеску роботодавцем та з 01.05.2018 по 10.06.2018 через відсутність відомостей про нарахування заробітної плати позивач зауважив на тому, що він не може нести відповідальність за порушення строків сплати страхових внесків роботодавцем.
Крім цього, позивач зауважив на тому, що відповідачем не враховано у складі пільгового стажу період проходження ним строкової служби в лавах збройних сил Радянської армії з 20.11.1987 по 03.11.1990 без зазначення підстав, в той час як період проходження ним строкової служби підлягає включенню до пільгового стажу відповідно до постанови СРСР № 590 від 03.08.1972.
Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в адресованому суду відзиві.
За змістом відзиву відповідач вважає, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах через недостатність пільгового стажу.
Відповідач зазначив, що підтвердження страхового та пільгового (спеціального) стажу здійснюється за правилами, встановленими Порядком № 637, який передбачає підтвердження пільгового стажу довідками із зазначенням спусків під землю. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено можливість зарахування до страхового стажу лише тих періодів роботи, за які сплачені страхові внески та нараховано зарплату.
В наданому відзиві відповідач наполягав на законності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії та відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 21.12.2018. Судове засідання відкладалося на 09.01.2019.
Ухвалою від 14.01.2019 клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження залишено без задоволення.
До судового засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Через неявку представників сторін до судового засідання справу розглянуто на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1, 27.03.1968, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, згідно відомостей паспорту серії НОМЕР_2 виданого Селидівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 31.03.2015 зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1.
10.09.2018 Селидовським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області за наслідком розгляду заяви позивача від 11.06.2018 № 2737 прийнято рішення № 1659 про відмову в призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 21 роки 5 місяців 24 днів, стаж підземної роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, становить 8 років 6 місяців.
Згідно прийнятого рішення до пільгового стажу не зараховано період роботи з 27.05.1993 по 14.07.1993 на шахтоуправлінні «ГІРНИК», оскільки за даний період роботи відсутні контрольні табелі обліку робочого часу під землею та атестація робочих місць, періоди роботи з 09.11.2005 по 14.07.2006, з 23.05.2007 по 27.12.2008 на ВАТ «ДОНЕЦЬКШАХТОБУД» ДП ДХК «ДОНБАСШАХТОБУД», оскільки відсутні пільгові довідки, довідки про підземні спуски в шахту та атестація робочих місць, відсутні відомості в формі ОК-5 від 12.06.2018.
До страхового стажу не зарахований період роботи з 01.01.2017 по 30.04.2018 на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ (форма ОК-5 станом на 16.04.2018), період роботи з 01.05.2018 по 10.06.2018 на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ», оскільки відсутнє нарахування заробітної плати за зазначений період до МДЗ України.
Відповідно до додатку до рішення період проходження строкової служби з 20.11.1987 по 03.11.1990 включений до страхового стажу.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Частиною 1 статті 114 Закону України № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Положення аналогічного змісту містяться в статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 14 закону страхувальниками є, роботодавці : підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).
Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно частини 1статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Частиною 2 статті 20 Закону 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Статтею 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
При вирішенні питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії суд виходить із змісту документів, що надавалися позивачем разом із заявою про призначення пенсії та які розглядалися відповідачем, оцінка правомірності рішення здійснюється шляхом встановлення обґрунтованості викладених відповідачем в цьому рішенні підстав для неврахування періодів роботи у складі пільгового стажу.
Необхідними умовами виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України № 1058 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці.
Згідно положень Закону України 1058 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом підтверджуючим пільговий стаж є трудова книжка.
Трудова книжка позивача містить наступні записи про роботу:
1. щодо роботи на шахті «ГІРНИК» Селидовського виробничого об'єднання з видобутку вугілля:
27.05.1993 прийнятий на роботу гірником на ділянку шахтного транспорту (запис №8);
14.07.1993 звільнений з шахти за переводом (запис № 9);
2. щодо роботи на ВАТ «ДОНЕЦЬКШАХТОБУД» ДП ДХК «ДОНБАСШАХТОБУД»:
09.11.2005 прийнятий за переводом гірником на гірничомонтажну ділянку з повним робочим днем в шахті (запис № 16);
14.07.2006 звільнений за власним бажанням (запис № 17);
23.05.2007 прийнятий гірником з повним робочим днем в шахті (запис № 18);
03.03.2008 переведений на посаду помічника начальника підземної ділянки гірничо-капітальних робіт (запис № 19);
22.05.2008 переведений підземним гірничим майстром з повним робочим днем в шахті (запис № 20);
23.09.2008 (переведений на посаду помічника начальника підземної ділянки (запис 21);
27.12.2018 звільнений за власним бажанням (запис № 22);
3. щодо роботи на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ»:
04.01.2017 прийнятий на роботу гірником з ремонту гірничих виробіток 4 розряду, направлений на дільницю з видобування вугілля № 1 з повним робочим днем під землею.
В наданій до суду копії трудової книжки наявна відмітка про роботу позивача на зазначеному підрозділі станом на 13.11.2018.
Довідка відокремленого підрозділу «ШАХТА КУРАХІВСЬКА» ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» № 114 від 07.05.2018, яка згідно рішення про відмову в призначенні пенсії, надавалася до заяви про призначення пенсії, містить відомості про зайнятість позивача в період з 27.05.1993 по 14.07.1993 на роботах, що передбачені Списком 1 (розділ 1 підрозділ 1 за кодом 1010100 а), що затверджений постановою КМ СРСР № 10 від 26.01.1991.
Дослідивши зміст записів трудової книжки, відомості наданої позивачем довідки про пільговий характер роботи № 114 від 07.05.2018 суд дійшов висновку про те, що наданими позивачем до заяви про призначення пенсії документів цих документів достатньо для підтвердження зайнятості позивача в період роботи на шахтоуправлінні «ГІРНИК» та ВАТ «ШАХТОБУД» ДП ДХК «ДОНБАСШАХТОБУД» на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності встановлення спусків під землю, оскільки в чинному законодавстві відсутні положення, які б передбачали визначення спусків під землю передумовою врахування до пільгового стажу.
На підтвердження доводів про проведення атестації робочих місць позивач надав до суду виписку з наказу ВП «ШАХТА КУРАХІВСТКА» ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» № 369 від 01.10.1994 (арк. справи 26) та копію наказу ВАТ «ДОНЕЦЬКШАХТОБУД» до ДХК «ДОНБАССШАХТОБУД» № 117 від 16.08.2004 року. Втім, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення зазначені документи не надавалися позивачем разом із заявою про призначення пенсії, відповідачем під час прийняття рішення не розглядалися.
Отже, на час розгляду відповідачем питання щодо призначення пенсії позивачу, в матеріалах наданих позивачем разом із заявою були відсутні документи, які б свідчили про проведення атестації робочих місць в період роботи позивача шахтоуправлінні «ГІРНИК» та ВАТ «ШАХТОБУД» ДП ДХК «ДОНБАСШАХТОБУД». Чинним законодавством проведення атестації робочих місць за умовами праці визначено передумовою включення періодів роботи до пільгового стажу, а тому із врахуванням відсутності відповідних документів під час розгляду заяви позивача, суд дійшов висновку про відповідність висновків відповідача щодо відсутності підстав для включення наведених періодів роботи до пільгового стажу наданим позивачем документам під час вирішення питання про призначення пенсії.
При вирішенні питання щодо правомірності невключення до загального стажу періодів роботи позивача у відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» 01.01.2017 по 10.06.2018 суд виходить із наступного.
Як вже зазначалося, згідно положень Закону України 1058 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом підтверджуючим стаж є трудова книжка.
Записами трудової книжки позивача підтверджено роботу позивача на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ». В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 станом на 06.11.2018 наявна інформація про нарахування єдиного соціального внеску за період з 01.02.2017 по 10.06.2018 та його несплату роботодавцем. Відомості про нарахування заробітної плати позивачу за травень та червень 2018 року в відповідача були відсутні, оскільки позивач із заявою про призначення пенсії звернувся 11.06.2018.
Згідно доданої позивачем довідки № 1-2626 від 20.11.2018 державним підприємством "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ" в період з 01.01.2017 по 01.07.2018 на заробітну плату ОСОБА_1 проводилися щомісячні нарахування єдиного соціального внеску, єдиний внесок за період з 04.01.2017 по 31.05.2018 перерахований повністю, з 01.06.2018 по 30.06.2018 - частково (арк. справи 22).
Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця - відокремлені підрозділи "ШАХТА УКРАЇНА" державного підприємства "СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ". За змістом наведених положень зазначеного закону відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Суд вважає, що несплата чи сплата не в повному обсязі роботодавцем позивача страхових внесків не може бути перепоною для призначення пенсії.
Отже, суд вважає, що доданих позивачем до заяви про призначення пенсії достатньо для підтвердження страхового стажу за період з 01.01.2017 по 30.04.2018 року, а тому неврахування зазначеного періоду роботу до стажу роботи позивача здійснено відповідачем неправомірно.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для включення до стажу роботи позивача періоду роботи на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» з 01.05.2018 по 10.06.2018 суд виходить із того, що на час винесення рішення відповідачем про відмову в призначенні пенсії - вересень 2018 року, відповідні дані про нараховану позивачу заробітну плату за травень та червень 2018 року вже були наявними в індивідуальних відомостях про застраховану особи форми ОК-5, а тому неврахування зазначеного періоду роботу до стажу роботи позивача також здійснено відповідачем неправомірно.
Крім цього, як вбачається із змісту наданого позивачем позову та оскаржуваного рішення, відповідачем в рішенні не визначено підстав включення до пільгового стужу періоду проходження позивачем строкової військової служби з 20.11.1987 по 03.11.1990.
Оскільки період роботи позивача з 03.09.1987 по 10.11.1987 в шахтоуправлінні «ГІРНИК» згідно розрахунку стажу був включений до пільгового стажу позивача, запис про звільнення від 10.11.1987 містить послання призов на військову службу період проходження строкової служби позивача з 20.11.1987 по 03.11.1990 підлягає також включенню до пільгового стажу у відповідності до приписів Закону України 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії № 1659 від 10.09.2018 про відмову в призначенні пенсії за віком прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення, а тому підлягає скасуванню, а заява позивача про призначення пенсії за віком підлягає повторному перегляду із врахуванням висновків суд викладених в цьому рішенні про наявність підстав для включення до страхового стажу періоду роботи позивача на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» з 01.01.2017 по 10.06.2018 та включенням до пільгового стажу періоду військової служби з 20.11.1987 по 03.11.1990.
Отже, враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов'язані із розглядом цієї справи.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., який підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька обл., м. Селидове вул. Героїв Праці, буд. 6, ідентифікаційний код - 41247274), про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1659 від 10 вересня 2018 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Селидовське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії № 2737 від 11 червня 2018 року № 1785 із врахуванням висновків суду про наявність підстав для включення до пільгового стажу періоду військової служби позивача з 20 листопада 1987 року по 03 листопада 1990 року, до страхового стажу - періоду роботи з 01.01.2017 по 10.06.2018 на відокремленому підрозділі «ШАХТА УКРАЇНА» державного підприємства «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено та підписано 14 січня 2019 року.
Суддя Михайлик А.С.