Справа № 148/1913/18
Провадження №2/148/208/19
Іменем України
( Заочне )
14 січня 2019 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що протягом довгого часу вони з відповідачем проживали у незареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина проживає з нею і знаходиться на її утриманні. На даний час відповідач матеріальну допомогу на утримання сина їй не надає та в добровільному порядку відмовляється це робити.
Так як відповідач зобов'язаний утримувати сина до його повноліття, але робити цього не хоче, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути в її відсутність, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про день, час та місце розгляду справи і відомостей про причину своєї неявки до суду не надав.
За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ст. 223 ч.4, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони протягом довгого часу проживали у незареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 3).
Син знаходиться на повному утриманні позивачки, про що свідчить довідка видана виконкомом Тульчинської міської ради від 17.10.2018 за № 07-34-3364 (а.с. 4).
Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча являється батьком.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою ( ч. 3 ст. 51 Конституції України ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сум за вибором того з батьків або інших законнних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Оскільки дитина проживає з матір'ю - позивачем по даній справі та знаходиться на її утриманні, то аліменти необхідно стягувати на її користь.
Одним з головних обов'язків батьків є обов'язок по утриманню своїх неповнолітніх дітей, який виникає у них з часу народження дитини і триває до настання її повноліття
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Обов'язок по утриманню своїх неповнолітніх дітей здійснюється батьками у більшості випадків добровільно. Якщо ж батьки ухиляються від цього обов'язку та не надають коштів на утримання дітей добровільно, такі кошти стягуються з них у судовому порядку у вигляді аліментів.
Обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків. Коли діти проживають з матір'ю, позов про стягнення аліментів пред'являється до батька. На дітей, які виховуються батьком, аліменти стягуються з їх матері.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.
Згідно ст.. 183 ч.5 СК України, визначено, що розмір аліментів на одну дитину становить 1/4 частину заробітку (доходу) платника аліментів.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи питання щодо суми аліментів, судом враховано докази та позицію позивача. Разом з тим, відповідачем не представлено суду доказів та не зазначено обставин, які б спростовували б доводи та докази представлені позивачем, в зв'язку з чим стягненню підлягають аліменти в розмірі зазначеному в позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позовну заяву пред'явлено до суду 19.10.2018. Відповідно, починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 704,80 грн
На підставі викладеного, керуючись ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст.51 Конституції України, п.17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. 180 - 182, 191 СК України, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ч. 4 ст.206, ст. 263-265, 280-282, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.10.2018 і до досягнення сином повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: