Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3221/18
номер провадження 2/695/290/19
11 січня 2019 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л. В.
за участю: секретаря - Оніщенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
ОСОБА_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником будинку, який знаходиться за адресою: вул. Шеремета Руслана, 34-А, с. Піщане Золотоніського району Черкаської області. У даному будинку зареєстрована позивач, її мати ОСОБА_3 та її колишній чоловік ОСОБА_2. ОСОБА_2 в будинку, який належить позивачу не проживає з 2001 року, його місце знаходження невідоме, систематичних контактів позивач із відповідачем не підтримує, інколи той телефонує, свої обіцянки знятись з реєстраційного обліку не виконує. Той факт, що відповідач зареєстрований у її будинку, хоча ним не користується створює позивачу незручності та заважає повноцінно користуватися вказаним будинком. Відповідач за своїм місцем реєстрації не знімається, чим порушує право позивача володіти, користуватися, розпоряджатися своїм нерухомим майном, а тому остання звернулася до суду із відповідною позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 23.03.2018 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останній був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направила. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу по справі, ОСОБА_1 належить будинок № 34-А, що розташований по вул. Шеремета Руслана (колишня вул. Леніна) у с. Піщане Золотоніського району Черкаської області, що стверджується договором дарування будинку від 29.10.1996 року за реєстрвим № 2732, який досліджений судом в судовому засіданні та сумнівів у собі не викликає.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_2В зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1, але з 2001 року за місцем реєстрації не проживає, що стверджується довідкою Піщанської сільської ради Золотоніського району № 859 від 28.08.2018 року.
Згідно із ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відсутність відповідача за місцем своєї реєстрації у будинку позивача стверджується також актом обстеження домоволодіння позивача від 28.08.2018 року та письмовими поясненнями сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 28.08.2018 року.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність достатніх обставин вважати обставини, на яких наполягає позивач, доведеними.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Нормами статей ст.,ст. 9, 156 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. Члени сім»ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім»ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім»ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З матеріалів справи вбачається, що шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, що стверджується судовим рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2018 року, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином судом встановлено, що відповідач фактично не проживає за місцем своєї реєстрації, чим обмежує право позивача на власність та вільне розпорядження нею, а тому суд вважає що позов в частині визнання особи такою, яка втратила право на користування жилим приміщенням необхідно задовольнити.
На підставі зазначеного та керуючись ст.,ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України,
ст., ст. 391, 405 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: 19770, Черкаська область, Золотоніський район, село Піщане, вул. Шеремета Руслана, будинок 34-А.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.
Суддя : Середа Л.В.